audials apps

Нещодавно в Польщі вийшла нова книга яка має назву «Голос українських біженців», написана поважними науковцями. Як поляки ставляться сьогодні до українських мігрантів? І ким сьогодні є українські біженці? Про це в ранковому ефірі розповіла Йоанна Любімов, професор соціальних наук та співавторка книги

Які перспективи угоди між Росією та США? Що стане головним предметом торгу і до чого можуть змушувати Україну з обох сторін? Про це у ранковому ефірі розповів політолог Микола Бучин.

Переговори у Джидді та військові виклики: чи змінять домовленості між США та Україною хід війни, чи погодиться Москва на припинення вогню, і чи зможе Польща подолати дефіцит резерву? Понад половина поляків не заперечує проти повернення обов’язкової військової служби. Про це у програмі «На прицілі» поговорили з генералом Романом Польком, головним редактором місячника Nowa Technika Wojskowa Маріушем Цєльмою, Марією Пєховською з Польського інституту міжнародних справ та політичним експертом, керуючим партнером компанії PGR Consulting Русланом Роховим. Над матеріалом

Радослав Сікорський консультувався із Кітом Келлоґом перед українсько-американською зустріччю в Джидді. І Радослав Сікорський був першим із європейських міністрів, кого український очільник дипломатії Андрій Сибіга поінформував про результати зустрічі.  Андрій Сибіга також висловив вдячність Варшаві за підтримку і безперебійну завдяки Польщі та важливу для ЗСУ роботу Старлінків. Туреччина могла би стати оптимальним варіантом миротворця між Україною і Росією, але є речі, яких Туреччина категорично не прийме. Говоримо із експертами на цю тему, а т

У програмі «Україна і/чи ЄС» Анастасія Купрієць і Сніжана Чернюк говорять з’ясовують, наскільки ймовірним є створення війська ЄС або європейського війська та чи зможе ЄС обійтися в обороні без США Експерти: доктор Лукаш Пшибило з Академії воєнного мистецтва, Якуб Ольховський із Інституту Центральної Європи, Марек Мадей із Варшавського університету

Про Краківське Передмістя у Варшаві, його історію, архітектурні пам’ятки та важливі будівлі, серед яких Варшавський університет і готель «Брістоль» Польському радіо для України розповідає екскурсовод польською столицею Олена Гринчишин. «Звуки міста» — подкаст про історію міст і містечок Польщі та України. Ведуча: Данута Наугольник

Про мирні ініціатив адміністрації Дональда Трампа, а також президента Емманюеля Макрона - розмова Назара Олійника з Анджеєм Биртом, екс-послом Республіки Польща у Німеччині та Франції

«Місто — це те, що пов'язує». Про метафізичну ідентичність Харкова, про місто у часі, місто у просторі, місто під час війни — розповідає Костянтин Зоркін, графік, скульптор, шанувальник Миколи Хвильового, автор виставки «Іменем Міста», яку презентують в харківському Літературному музеї. Запрошує Марцін Ґачковський.

Численні соцопитування свідчать, що більшість поляків висловлюються проти відправлення польських військових в Україну в межах миротворчої місії. Чого остерігаються і чому, — слухайте у програмі «Бентежить». Авторка: Христина Срібняк

«Pechowa trzynastka» – так найчастіше говорять про тринадцятий день місяця, пов'язуючи із числом 13 численні забобони

Мігранти з України платять у польський бюджет більше, ніж отримують соціальних виплат. Надходження від податків і страхових внесків, які сплачують українські мігранти до польського бюджету, становлять приблизно 15 млрд злотих. Натомість виплати, які їм виплачують за програмою «Сім’я 800+», - тільки 3 млрд злотих. Про це йдеться у звіті Банку Державного Розвитку (BGK). За даними звіту, міграція з України могла сприяти зростанню ВВП Польщі від 0,5% до 2,4% щорічно. Близько 5 % усіх працевлаштованих людей у ​​Польщі – це громадяни України. Бгк зібрав звіти різних і

Про те, хто найбільш схильний до анорексії, як вона  проявляється, яку роль відіграють соціальні мережі та як важливо вчасно помітити тривожні сигнали, щоб розпочати лікування, Польському радіо для України розповідає психологиня Оксана Матвісів. «Здорова голова» — подкаст про психічне здоров’я і способи його профілактики. Ведуча: Данута Наугольник

12 березня 1999 року, рівно 26 років тому, вільна і демократична Польща вступила до Північноатлантичного альянсу. На той час НАТО прийняла до своїх лав три колишні країни Варшавського договору: Польщу, Чехію та Угорщину. Для Польщі це стало кульмінацією багаторічних зусиль, спрямованих на отримання надійних гарантій безпеки. Вступ до НАТО також створив умови для розвитку та економічного зростання країни в рамках західної спільноти інтересів та цінностей. Про те, як НАТО сприймали поляки тоді та сприймають зараз, як воно змінило країну і як у Польщі ставлят

Понад п'ять тисяч учасників з України та європейських країн взяли участь у найгучнішої події CAFE KYIV 2025, яка відбулася у німецькій столиці. Серед головних тем: війна Росії проти України, відбудова України та шляху до ЄС. У Берліні побувала Світлана Мялик і поспілкувалась з учасниками заходу. Серед яких цьогоріч волонтер і очільник «Фонду Сергія Притули» Сергій Притула та заступниця директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Наталі Томенко. Ведучі: Світлана Берестовська та Олексій Стеценко

Чеслав Окіньчиц, який називає себе гордим поляком, а також лояльним громадянином Литви, є одним із тих, хто підписав Акт про відновлення Литовської держави 11 березня 1990 року

Старі правила нової когнітивної війни, яку Росія веде не лише проти України, але й проти всього демократичного світу - у щотижневій рубриці «Чи/я інформація» Сніжани Чернюк аналізує експерт із інформаційної безпеки, засновник і очільник фонду INFO OPS Polska Каміль Басай

Президент України Володимир Зеленський перебуває у Саудівській Аравії з метою зустрітись з адміністрацією США. Трамп неодноразово висловлювався про необхідність припинення вогню та схиляє Україну до цього. На яких умовах це може відбутись і що можливе припинення бойових дій може дати Україні й чи не стане це шансом для росії взяти ковток повітря перед наступними атаками? І чи готова Європа, зокрема Польща, до можливого нападу росії? Про це Анна Львова та Олексій Бурлаков поговорили з Бартломєєм Випартовичем, аналітиком видання Defence24

Про ключову баталію Італійських війн, в якій було знищено важку французьку кінноту і цвіт аристократії, а сам король вперше за довгі століття потрапив у полон - розмова Назара Олійника з професором Пьотром Тафіловським (Варшавський університет), автором монографії «Від Форново до Като-Камбрезі. Історія італійських воєн (1494-1559)», а також з к.і.н. Едуардо де Месою (CEU San Pablo)

Після десятиліть роззброєння Європа розгортатиме промислові потужності збройної промисловості. А Польща заявила, що платить за «Старлінки» не заради «гарної міни Ілона Маска», а щоби Україна вистояла, бо це польський державний інтерес. Говоримо про це із Міхалом Дворчиком, депутатом Єврпоарламенту, Даніелем Боцьковським, експертом з безпеки, Мєшком Павляком, віцеголовою Бюро націнальної безпеки Польщі, Міхалом Щербою, депутатом Європарламенту. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Уляна Пчолкіна, громадська діячка, заступниця голови правління Громадської організації «Група активної реабілітації», голова правління спілки «Ліга сильних», консультантка з питань безбар’єрності в Superhumans Center, в ефірі Польського радіо пояснює, як коректно розмовляти про людей з інвалідністю. Запрошує Яна Стемпнєвич

Асоціація «Єврорегіон Німан» видала альбом «Народні традиції Сувальщини. Джерела та натхнення». Він був створений в рамках унікального проекту «Шлях народної культури Сувальщини». Це ініціатива створення туристичного маршруту, який у незвичний спосіб поєднує природну красу Сувальщини з багатою спадщиною культури регіону. Що вирізняє Сувальщину споміж інших регіонів Підляського воєводства і скільки тут погранич? Про це у програмі Мар'яни Кріль «Багатокультурна Польща» розповідає завідувач відділу етнографії Регіонального музею у Сувалках, етног

Підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Повномасштабна війна спонукала багатьох українців переосмислити значення батьківського дому, рідного міста і країни. «Важливо, коли є місце, куди ти можеш повернутися», — каже Марія Семенченко, яка була змушена разом з донькою виїжджати з Києва. Як дім, у якому ми виросли, формує нашу ідентичність, Мар’яна Кріль і Олена Руда обговорюють у новому епізоді подкасту про ідентичність «Скриня».

Тарас Шевченко та Польща: історичні зв’язки, сучасне вшанування та культурний вплив. Шевченківські дні у Кракові, образ Шевченка в сучасному мистецтві, його «людське обличчя» поза канонічним образом та сприйняття постаті Кобзаря в польському суспільстві. Про це у ранковому ефірі розповіла президентка Фундацї масових видовищ і викладачка Ягеллонського університету Надія Мороз-Ольшанська

Президентські вибори в Польщі: головні кандидати, їхні шанси на перемогу та вплив результатів на відносини з Україною. Про це у ранковому ефірі розповів Анатолій Курносов, виконавчий директор ГО «Коло європейського діалогу», експерт Українсько-Польської Медіа Платформи.

Музей сучасного мистецтва вперше представив частину своєї колекції, яку збирав два десятиліття. Галерея ім. Кароліни Лянцкоронської у Королівському замку у Варшаві розширила простір італійським мистецтвом. Ведуча програми: Христина Срібняк

У Польщі говорять про те, що варто подумати про те, як ефективно захистити критичну інфраструктуру, підготувати відповідну правову базу для відповіді на нові виклики, з якими зараз стикаються країни регіону та посилити співпрацю між різними службами в країнах басейну Балтійського моря. Говорять експерти - Пьотр Чопек, директор з регулювання Польської вітроенергетичної асоціації, Олав Фосс, старший радник морської безпеки, Equinor. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Країни Балтії не запросили на екстрені саміти у Парижі та Лондоні. Це викликало занепокоєння балтів. Проте не можна сказати, що відсутність країн Балтії на самітах говорить про відсутність єдності в Європі. Навпаки, є чимало спільних оборонних форматів, які зокрема забезпечують й захист Литви, Латвії та Естонії. Nordic-Baltic Eight -  один із них. Формат об'єднує нордичні та балтійські країни від 1992 року, а торік у листопаді до зустрічі NB8 вперше долучилась Польща. Про значення цієї регіональної співпраці для безпеки Європи дізнавались Анастасія Купрієць та Сніжа

В цьому випуску програми про дитячу літературу говоримо з юною письменицею Даринкою  Ясинчук. Про те, як підтримувати юні таланти розповість дитяча письменниця, керівниця дитячо-юнацього письменницького гуртка – Галина Ткачук

Альбом Анни Русович «Dziewczyna Słońca» отримав номінацію на музичну премію Фридерик в категорії «Альбом року - популярна музика». Про концепцію альбому, його ідею та працю над піснями розповідає авторка. Запрошує: Яна Стемпнєвич

Шукаємо витоків найбільшої польської ріки і здобуваємо звання «Бескидської легенди». Про Віслу, її історію, а також пам’ятки архітектури й культури, розповідає Міхал Кавульок, керівник Бескидського музею у Віслі. Як пройти Бескидський шлях, тобто 500 кілометрів від містечка Устронь до лемківського села Волосате, розповідає Роберт Закшевський із Фонду Малопольські шляхи. На подкаст «Про мандри» запрошує Яна Стемпнєвич

Про роль студентів Люблінського католицького університету у розвитку «українського питання» у 1980-х розповідає польська публіцистка і фахівчиня з польсько-українських відносин Боґуміла Бердиховська. Авторка програми: Христина Срібняк

Польські політики реагують на заяви Дональда Трампа, обговорюють озброєння Європи, припинення американської допомоги Україні. У Польща також говорять про повернення до обов'язкової військової служби. У підсумках тижня - Радослав Сікорський, міністр СЗС Польщі, Дональд Туск, прем'єр-міністр, Мєшко Павляк, заступник голови Бюро національної безпеки. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

У щотижневій рубриці Сніжани Чернюк про польські прислів'я з'ясовується значення прислів'я Kto daje i odbiera, ten się w piekle poniewiera та кількох інших

Асоціація родин захисників Азовсталі та Banda Agency випустили альтернативну версію Женевських конвенцій — «Московські конвенції». Статті в них написані на базі реальних свідчень колишніх полонених та їхніх рідних. Структура документа нагадує текст оригіналу, але його статті описують зовсім інші «норми»: катування електричним струмом, відрізання частин тіла, моральне та фізичне приниження, сексуальне насильство і навіть вбивства. Говоримо про це із Богданою Садженицею, комунікаційною менеджеркою Banda Agency, авторкою ідеї, Хельґою Андріановою, співзасновн

У Варшаві вдруге відбулась церемонія нагородження премією «Портрети сестринства», якою відзначає жінок, котрі своєю активною громадянською позицією та готовністю до самопожертви роблять усе для допомоги тим, хто цього найбільше потребує. Репортаж із події. Співрозмовниці: головна редакторка порталу sestry.eu Йоанна Мосєй-Сітек, номінантки - Анна Лазар, Людмила Гусейнова та лауреатки премії - Мар'яна Мамонова, Олена Апчел. «Міжкультурні діалоги» - авторська програма Мар'яни Кріль.

Для християн східного і західного обрядів розпочався Великий піст, що триватиме до Великої Суботи, тобто до 19 квітня. Якими раніше були тридиції, пов'язані із зустріччю весни та початком Великого посту, у програмі «Витоки» розповідають культорознавиця, фольклористка, професорка Катажина Смик з Інституту наук про культуру Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні та співачка, дослідниця традиційної музики (гурти «Warszawa Wschodnia», «Z lasu») Анна Яковська. «Витоки» - авторська програма Мар'яни Кріль.

Музей історії польських євреїв POLIN до 80-ї річниці завершення Другої світової війни представляє  виставку «1945: не кінець, не початок» про людей, які намагалися побудувати своє життя наново на руїнах старого світу. Про порівняння долі людей під час Другої світової війни і сьогоднішньої війни в Україні, а також про історії, що представлені на виставці в ранковому ефірі розповів співпрацівник музею — Михайло Зубар.

в Україні вже не перший рік точаться дискусії щодо того чи потрібно продовжувати на офіційному рівні цю дату. Як до цього свята ставляться в Польщі та інших європейських країнах? Що відомо про це свято, які виклики зараз стоять перед сучасними жінками та  чи варто відзначати цю дату? Про це сьогодні у ранковому ефірі розповіла Галина Котлюк - засновниця ГО Гендер в деталях та координаторка проєкту "Гендерна демократія"

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Чи встигне Польща підготуватися до відбиття можливої агресії РФ, чи зможе Європа вчасно переосмислити свою роль і взяти на себе відповідальність за власний захист? У програмі «На прицілі» зібрали низку думок експертів щодо важливих питань, зокрема у генерала Ярослава Крашевського, керівника відділу безпеки видання Polityka Insight Марека Свєрчинського, польського політика, депутат Європарламенту від Польщі Комітету з питань безпеки та оборони Міхала Дворчика, українського експерта Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Їжака та політол

Серце українського козацтва, острів Хортиця, — на прицілі  російської армії. Про діяльність Національного заповідника під час війни розповіла заступниця генерального директора  заповідника із наукової роботи Світлана Охріменко. Ведуча: Христина Срібняк

У Європі, та, й у США, зрештою, стрімко популярними стають крайні праві політики. Часом з дуже радикальними ідеями. АфД у Німеччині, Конфедерація - у Польщі. Підтримка крайніх правих політиків – причини, передумови і де в цьому «рука Москви». Розмовляємо з Даніелем Боцьковським, завідувачем кафедри соціології політики та безпеки Інституту соціології Університету Білостока. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Ділитись історіями, мистецтвом та натхненням — це завдання нового культурного простору istoriaspace, який запрацював у Львові. Мало не всі місцеві жителі не раз були у приміщенні простору раніше, адже там колись продавали залізничні квитки. Тепер простір дарує квиток у подорож сучасною українською культурою. Роботу почали попри те, що приміщення ще в стані ремонту, щоби відвідувачі також могли долучитись до творення простору. Один із творців istoriaspace — польський журналіст і військовий репортер Якуб Гурницький розповів детальніше про задум. З ним говорили Л

Директор ЦРУ Джон Реткліфф підтвердив, що Сполучені Штати призупинили постачання зброї та передачу розвідувальних даних з Україною. Про це він сказав Fox News. Раніше Трамп оголосив про призупинення військової допомоги Україні. Через таку політику США Європейська Рада скликала екстрений саміт.  Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що  команди, України та США, почали працювати над зустріччю. Єрмак і Волц обговорили місце і дату переговорів, є позитивний рух. Сподіваємось на перші результати наступного тижня. Про це з Ігорем Чаленком

Програма Світлани Берестовської про батьківство в умовах міграції. Про те, як українським дітям не втрачати свою ідентичність і чому так важливо вивчати рідну мову та культуру в еміграції розповіла Леся Дуда – засновниця онлайн школи української мови та культури для дітей за кордоном «Цвіт»

Завершення війни в Україні та її майбутньої відбудови — один з пріоритетів і польського головування і польської економічної дипломатії, каже держсекретар МЗС Польщі Анджей Шейна. Україна має пройти свій шлях, але могла б скористатися досвідом Польщі, переконує політик. Польща задасть тон дискусії і про членство України в ЄС, та про інші питання, які стосуються безпеки.  Розмовляв Володимир Гарматюк

Про скандальну зустріч Трамп-Зеленський і чого чекати у відносинах між Вашингтоном і Києвом в світлі війни в Україні - розмова Назара Олійника з американським політологом й істориком Джоном Стенлі Міцгєлем (Колумбійський університет та Центр східних досліджень Варшавського університету)

15-18 травня у Концертній студії Польського радіо відбудеться 26-й фольковий фестиваль Польського радіо «Нова традиція».Про цьогорічне проведення конкурсу розповідає одна з його організаторок із Радіоцентру народної культури (RCKL), журналістка Польського радіо для України Мар'яна Кріль. З нею спілкуються Яна Стемпнєвич та Марцін Матушевський.

8 березня Національний інститут народної культури та спадщини запрошує на святкування Дня жінок «по-народному». Про програму свята, яка включає музичні номери, покази народної творчості та майстеркласи, під час яких мова піде про здоров’я та красу; а також про діяльність гуртків сільських господинь у Польщі розповідає Малґожата Тшаська з Національного інституту народної культури та спадщини Польщі. З нею спілкуються Яна Стемпнєвич та Марцін Матушевський.

Національний театр ім. Івана Франка долучився до проєкту європейської театральної платформи The Prospero New European Wave, а також проведе низку заходів із польськими митцями на честь головування Польщі у ЄС. Розмова з заступницею генерального директора-художнього керівника театру з міжнародних звʼязків Анастасією Гайшенець. Ведуча: Христина Срібняк

Сніжана Чернюк на конференції «Фальшиві наративи, реальні наслідки: вплив російської дезінформації на українських біженців у Польщі та Норвегії». поговорила з учасниками - Василем Боднаром, послом України в Польщі, Наталією Панченко з фонду Stand With Ukraine, Іриною Земляною, українською журналісткою з ІМІ, Джоном Фаерсетом, норвезьким письменником і журналістом, Камілем Басаєм, експертом із інфобезпеки, очільником INFO OPS Polska, - у рубриці "Чи/я інформація"

США зупинили відправку військової допомогидо України. Ця новина сколихнула Україну та європейських партнерів. Як це вплине на Україну? Чи готові країни Європи підставити плече і чи витримають всі труднощі, які ляжуть на ці плечі через рішення Трампа? Про це Анна Львова та Олексій Бурлаков поговорили з експертом з питань безпеки Даніель Бочьковський

Які перспективи отримання родинами українських воєнних мігрантів, які мають дітей, допомоги 800+, чи будуть винятки та спеціальна допомога для соціально вразливих родин? Про це Світлана Мялик поцікавилась у мера Варшави, кандидата у президенти від «Громадянської коаліції» Рафала Тшасковського та спеціалістки з питань легалізації іноземців у Польщі Віри Медведевої.

Вулична фотографія не лише навчає бачити світ по-іншому, а й розвиває навички, які можна застосувати у всіх жанрах зйомки. Детальніше про вуличну фотографію розповідає фотохудожник Тарас Бичко. «Фіксована фокусна» — подкаст про фотографію. Ведуча: Данута Наугольник

Маттіас Варніг, колишній шпигун і давній соратник президента Росії Володимира Путіна, лобіює в США підтримку потенційного перезапуску газопроводу «Північний потік-2».  Старший науковий співробітник Глобального енергетичного центру Атлантичної ради у Вашингтоні професор Алан Райлі вважає, коли говоримо про безпеку інфраструктури в Балтійському морі, почати варто саме з «нордстрімів». Це була набільша енергетична інвестиція в балтиці, протягнута з росії до Європи. І те, що сталося з потоками, вважає він, дуже показове. Але не тільки дно Балтійського

Європа збирається на саміт, щоби говорити про те, як діяти в ситуації, коли США і адміністрація Дональда Трампа різко розвернулися якщо не цілковито в бік Росії, то принаймні, в бік від Європи. Після саміту у Лондоні, лідери держав заявили, що Європа буде озброюватися. Але експерти стверджують, що це тільки гасла, які вони чули вже не раз.  Мацей Мільчановський, експерт з безпеки, Збіґнєв Парафіянович, головний редактор Gziennik Gazeta Prawna, Міхал Дворчик, депутат Європарламенту. МАтеріал підготував Володимир Гарматюк

Цьогоріч минає одинадцять років  російської окупації Криму. Першого березня господар Кремля Путін направив до Ради федерації пропозицію про введення російських військ у Крим, а вже шістнадцятого березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Про ці події нагадує фотовиставка «Крим. Дім», яка відкрилась цими днями у Варшаві. На заході побувала Світлана Мялик.

Підсумки семи днів у авторській програмі Лариси Задорожної

Єжи Ґєдройць часто наголошував на тісному зв'язку між безпекою Польщі та незалежністю її безпосередніх східних сусідів. Про стан країн Східної Європи у XXI столітті у «Просторі діалогу» говоримо з видавцем, редактором і головою правління Осередку КАРТА Збіґнєвим Ґлюзою. Ведуча: Христина Срібняк

У випуску: війна і тривога, а також порозуміння та солідарність у роботах митців з України, Польщі та Литви на виставці «Люблінський трикутник» в галереї «Дім» у Варшаві. А також розбудова регіональної солідарності в межах Другого Польсько-Румунського культурного сезону. Авторка: Христина Срібняк

Запрошуємо послухати рубрику, присвячену вивченню польської мови

Запрошуємо послухати рубрику, присвячену вивченню польської мови

Запрошуємо послухати рубрику, присвячену вивченню польської мови

У рубриці «Про мандри» запрошуємо відвідати гірськолижний курорт Криниця-Здруй

Переважна більшість польських експертів і політиків вважають, що те, що відбулося в Білому домі у п'ятницю, 28 лютого - це було приниження українського президента американцями. А Європі варто замислитися, чи надійним союзником є США і чи не варто нарешті взятися за свою безеку самостійно

Чого очікувати Німеччині, а також від Німеччини Україні та світу розповідають у програмі "Україна і/чи ЄС" Анастасії Купрієць і Сніжани Чернюк фахівці Західного Інституту ім. Зиґмунта Войцєховського: доктор Томаш Морозовський, керівник групи "Niemcy — Europa — Świat" і головний аналітик Томаш Янось

Про історію Варшавського університету розповідає екскурсовод по Варшаві Олена Гринчишин. «Звуки міста» — подкаст про історію міст і містечок Польщі та України. Ведуча: Данута Наугольник

28 лютого у Фінляндії - День Калевали, також відомий як День фінської культури. «Калевала» - це багатосюжетна поема, яка охоплює період від створення світу до середньовічної епохи. Саме «Калевала» сприяла тому, що сьогодні фіни мають власну країну. «Калевала» не лише вплинула на фінів, відродивши в них почуття національної самобутності, але й надихнула Джона Рональда Руела Толкіна. Гостя програми «Витоки» Мар’яни Кріль - журналістка, авторка книжки «Богомазов у Фінляндії» Наталя Терамае

Другий канал Польського радіо і Оркестр Польського радіо у Варшаві 1 березня запрошують на унікальний концерт - польську прем’єру подвійного концерту Тан Дуна, симфонію «Відродження» Мечислава Карловича та «Мелодію» Мирослава Скорика. Серед музикантів - всесвітньовідомий український піаніст Олексій Ботвінов, засновник фестивалю Odesa Classics, який із 2015 року став однією з найважливіших музичних подій в Україні. У програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» Олексій Ботвінов, зокрема, про важливість популяризації української музики у світі і налагодже

Після початку пономасштабного вторгнення Анастасія почала плести маскувальні сітки і висилати їх на фронт, тепер перевозить автомобілі українським захисникам.

Верховна Рада України ухвалила зміни до закону про освіту, за якими досягнення, здобуті українцями у школах за кордоном, будуть визнаватись в Україні. Зміни до закону наберуть чинності за три місяці. До цього часу Кабмін повинен розробити механізм визнання результатів навчання. Яким повинен бути цей механізм в ранковому ефірі розповіла Вікторія Осадча – президентка фундації «Незламна Україна»

UA HUB започаткував проєкт «Дитинство без кордонів» і запрошує долучитися усіх охочих. Про проєкт в ранковому ефірі розповіла його координаторка Ольга Касьян

До чого може призвести замороження американських гуманітарних програм для України (USAID), та під чиїм мандатом могла би відбутися можлива військова місія в Україні? На ці теми своїми думками у програмі «На прицілі» ділися польські та українські ескперти:  генерал Вальдемар Скшипчак, колишній посол Польщі в Україні Ян Пєкло, політолог та юрист Олексій Буряченко, ексдипломат Дмитро Чекалкин. Матеріал підготували Вікторія Машталер і Тарас Андрухович

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Парламентські вибори до Бундестагу і їх значення для Німеччини, Польщі та України — про це у розмові з польською політологинею Алєксандрою Рибінською

Банк Державного розвитку Польщі бере участь у відбудові України. 22 лютого банк відкрив представництво в Києві. Йдеться про підтримку проектів та інвестицій, що фінансуються з фондів Європейської комісії, призначених для відновлення та модернізації України. Представництво також є контактним центром для підприємців та установ. Говорять голова правління BGK Мірослав Чекай і віцеголова Марта Постула Матеріал підготував Володимир Гарматюк

В перші дні та місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща надала військову допомогу Україні. Що передали, хто за це платив, як сьогодні Європа сприймає потребу готуватися до протистояння російській агресії - говоримо із Міхалом Дворчиком, депутатом Європарламенту від Польщі, який працює в Комітеті з питань безпеки та оборони. Розмовляв Володимир Гарматюк

27 лютого – Всесвітній день неурядових організацій. Це професійне свято організацій, що працюють на користь громади.  Зараз у Польщі різних неурядових організацій зареєстровано понад 100 тисяч. Це різноманітні фонди. Благодійні, навчальні,  дослідницькі , аналітичні, консультаційні. Наприклад, такі структури активно допомагають українцям, що приїхали до Польщі під час повномасштабної війни. Навіть є профільне міністерство - У справах громадянського суспільства. Яка зараз ситуація з допомогою в Польщі? І як на це впливає Дональд Трамп? Про це розповіла М

27 лютого британський прем’єр-міністр Кір Стармер їде до Дональда Трампа. Це така друга серія човникової демократії після візиту Макрона. Україна має бути в центрі переговорів про припинення війни. Про це Стармер сказав перед поїздкою і пообіцяв порушити це питання на зустрічі з президентом США. Як відбуваються ці візити й чи впливають вони взагалі на Трампа? Як можна оцінити польський досвід, тобто зустрічі з Трампом Анджея Дуди та роботи з американськими медіа польських  урядовців? Про це з журналістом-міжнародником, істориком та членом Королівськог

Пів року тому у польській столиці відкрився український простір - UA HUB. Як працює ця організація та яку допомогу надає, зокрема, українським біженцям? Про це Світлана Мялик запитала у очільниці UA HUB Ольги Касьян.

Жирний четвер у Польщі припадає на останній четвер лютого і пов’язаний з ритуалами та легендами. Поляки з'їдають близько ста мільйонів пончиків за один цей день. Чи існує канонічний пончик, який треба обов’язково з’їсти в Жирний четвер? Про це розказав Олексій Сухомлинов, доктор філологічних наук і полоніст із великим досвідом. З гостем говорили Світлана Берестовська та Олексій Стеценко

«Ми не нападаємо на мирне населення…». Зелений коридор у Липівці як пасткаросійських окупаційних військ. Так називається звіт, що документує свідчення очевидців про російський напад на колону цивільних з села Липівка у Київській області 12 березня 2022 року. Його підготовлено командою Центру документування російських злочинів в Україні імені Рафала Лемкіна Інституту Пілецького у Варшаві. Авторка програми - Мар'яна Кріль.

Як читати дітям класичні твори? Чи не застаріли ідеї класичних романів? Чи може класична література конкурувати з сучасними книгами? Шукаємо відповіді на ці питання з письменницею та популяризаторкою української літератури Юлією Черевань

26 лютого в Україні відзначають день спротиву окупації Автономної Республіки Крим. Гість ранкового ефіру – соліст ансамблю ЗСУ  Ісмаїл Курт-Умер

Шимон Кшищук є переможцем аукціону, який Польске радіо для України  провело на потреби Великого оркестру святкової допомоги WOSP. Доходи від аукціону передані на закупівлю медичного обладнання для дитячих відділень гематології та онкології. Під час ефіру Шимон розповів ведучим Яні Стемпнєвич та Марціну Гачковському про те, чому він вирішив взяти участь в аукціоні, коли почав вивчати українську мову та чим  для нього є  волонтерська діяльність

Про особливості інформаційної ситуації перших днів повномасштабного вторгнення у щотижневій рубриці "Чи/я інформація" Сніжані Чернюк розповіли Юлія Вольська - дружина ветерана російсько-української війни, Олена Рибка з харківського видавництва "Віват", Людмила Назаренко - директорка однієї зі шкіл на Чернігівщині, Олена Ваніна - херсонська журналістка (тоді) каналу "1+1" та громадянин США українець Віталій Соколов

Політичні підсумки семи днів в авторській аналітичній програмі Лариси Задорожної

Ялтинська конференція, її вплив на повоєнну долю Польщі та Європи, а також тривожні історичні паралелі для України: розмова Назара Олійника з професором історії Мареком Корнатом (ПАН)

Томаш Сікора багато років співпрацює з українськими музикантами, пропагує українську культуру в Польщі і активно підтримує українських захисників. Розмова Яни Стемпнєвич і Марціна Ґачковського.

Які групи дітей та сімей отримують найбільшу підтримку через Спільно? Які основні потреби українських дітей та їхніх сімей у Польщі? Як UNICEF допомагає їх задовольнити? На ці та інші питання експертка UNICEF Олександра Чуркіна, відповіла в розмові з Анною Львовою та Олексієм Бурлаковим

Етнографиня, культурологиня Ольга Соляр є воєнною волонтеркою починаючи з 2014 року. В ефірі Польського радіо для України говорить про те, як змінилася війна за 11 років і що кожен з нас може зробити заради перемоги. Розмова Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського.

Американсько-українсько-австралійська документальна стрічка «Порцелянова війна» стала призером понад півсотні міжнародних професійних нагород. Зі співтворцями і героями фільму Славою Леонтьєвим і Андрієм Стефановим спілкувалася Христина Срібняк

Осередок КАРТА розпочав діяльність у 1982 році у відповідь на запровадження воєнного стану в Польщі. Для відстоювання своїх ідей, як і Літературний Інститут, вони обрали друковане слово. Гість програми «Простір діалогу» — видавець, редактор і голова правління Осередку КАРТА Збіґнєв Ґлюза. Ведуча: Христина Срібняк

У день третьої річниці повномасштабного вторгення Росії проти України польський історик, ексдиректор Польського інституту у Києві Роберт Чижевський поділився в інтерв’ю Світлані Мялик спогадами про перші дні вторгнення.

Маніфестація вдячності Польщі Україні, організована польськими громадськими організаціями, відбулась у день третьої річниці початку повномасштабної війни росії проти України у Варшаві. Серед запрошених партнерів заходу - «Євромайдан-Варшава». Лідерка громадської ініціативи, Голова ради Фонду Stand with Ukraine Наталка Панченко розповіла Світлані Мялик про важливість акцій щодо підтримки України у Польщі та в цілому в Європі та співпрацю з польськими партнерами.

Повномасштабна війна сформувала в українців нові досвіди: життя під постійними обстрілами або в окупації, важка евакуація, вимушена міграція, захист країни і волонтерство, полон і тортури. Як травми, спровоковані війною, можуть стати посттравматичним ростом, Мар’яна Кріль і Олена Руда обговорюють у новому епізоді подкасту про ідентичність «Скриня». Коментарі: Таня Касьян, авторка книжки «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни», Ірина Довгань і Катерина Сухомлинова, співробітниці Центру документування воєнних злочинів Росії про

Третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну: військова економіка, економічна стратегія України, бачення співпраці з партнерами, зокрема із Польщею. Говоримо із Олександрою Азархіною, заступницею Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України у 2022 - 2024 роках. Розмовляв Володимир Гарматюк

Росія та США проводять переговори щодо закінчення війни без України та Європи. Чи готовий ЄС взяти на себе відповідальність за безпеку на континенті, чи вистоїть Україна без допомоги від Сполучених Штатів? Аналіз від політолога та українського військовослужбовця Михайла Басараба. З ним спілкувалися Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков.

Як три роки повномасштабної війни змінили українців, та чи повернуться біженці з країн ЕС назад в Україну? На ці та інші питання відповідає українська активістка з чеської Острави Олеся Гнатюк. З нею розмовляли Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков.

Василь Боднар, Надзвичайний і Повноважний посол України в Польщі, став гостем студії Польського радіо. З ним говорили про початок війни 24 лютого 2022 року, роль Туреччини та Польщі в підтримці України, а також про перспективи повернення українців додому.  З дипломатом розмовляли Олексій Бурлаков та Лариса Задорожна.

Президент Анджей Дуда скликав засідання Ради на понеділок, 24 лютого. Візьмуть у ньому участь представники уряду та найбільших політичних партій. Чи робить польський уряд помилку, заявляючи, що не надішле війська в Україну?  Про це у програмі «Підсумки тижня у Польщі». Матеріал підготував Володимир Гарматюк

До червня у берлінській Gemäldegalerie під патронатом  президента Німеччини експонуються твори європейського живопису з колекції Одеського музею західного і східного мистецтва. Гість: директор музею Ігор Пороник. Авторка: Христина Срібняк.

Кожному слід шукати своє місце у цій війні, - каже військовослужбовець Збройних сил України, політолог, журналіст, виконавчий директор ГО «Центр політичних наративів демократії» Павло Лодин. Під час повномасштабної війни Росії проти України чоловік зміг захистити дисертацію на тему українсько-польського діалогу. Про те, як це вдалось зробити під час служби та яку тему обрав для дослідження Павло розповів в інтерв’ю Світлані Мялик.

Захист критичної інфраструктури Європи: приклад України. Чого варто навчитися партнерам і на які питання звернути увагу сьогодні? Говоримо про це із Вікторією Войцицькою, Секретарем Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

У третю річницю повномасштабного вторгнення у Великому театрі в Лодзі виступлять оперні зірки з Польщі та України. Про ідею концерту розповідають режисерка концерту Олена Савчук та оперна співачка Ірина Житинська.

Про те, як подолати механізм життя на автопілоті за допомогою технік майндфулнесу розповідає тренерка усвідомленості та інструкторка дихальних практик за методом Бутейка Моніка Говард. «Здорова голова» — подкаст про психічне здоров’я і способи його профілактики. Ведуча: Данута Наугольник

У програмі «Сьогодення» Української служби Польського радіо – розповідь директора Команди Допомога церкві на Сході при Конференції Єпископату Польщі отця Лешека Крижі про поїздку із допомогою у Запоріжжя / Авторка – Мар’яна Кріль

У програмі «Витоки» розповідаємо про новий альбом гурту Lemko Bluegrass band «Schiffskarte», натхненний музикою українських емігрантів з початку ХХ століття у США / Авторська програма Мар'яни Кріль

Близько 80 гуманітарних організацій звертаються до міжнародної спільноти з проханням виділити майже 400 мільйонів доларів на підтримку українських біженців у Польщі. Переважно допомога потрібна у сферах захисту, економічної інтеграції, охорони здоров’я, житла та освіти. Деталі потреб біженців презентували у Варшаві представники Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Їх викладено в Регіональному плані дій щодо біженців. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

«Дзяди» — поетична драма польського поета Адама Міцкевича, один з найбільших творів як польського, так і європейського романтизму. Міцкевич присвятив поему людям, які боролися за свободу Польщі під час повстання 1830-х років, і особливо тим, кого російський цар вигнав до Сибіру. У 1901 році в краківському театрі «Мійський» відбулася вистава «Дзяди» у постановці Станіслава Виспянського. Після захоплення Польщі комуністами нова влада не підтримувала виставу«Дзяди». 2022 року драма вийшла друком українською мовою в перекладі Віктора Гуменюка. Про сучасну інт

Про можливу стабілізаційну місію в Україні та про те, як у Польщі дивляться на можливість участі у ній польських військ, та як країни Європи бачать перспективи завершення російсько-української війни та чи готові вони до радикальніших кроків щодо Росії? Про все це у програмі «На прицілі» своїми думками поділилися польські та українські експерти: екскомандувач Збройних сил Польщі, нині голова Комітету Сенату з питань оборони Мірослав Ружанський, директор Музею Війська Польського генерал Боґуслав Пацек, учасник миротворчих місій Артур Більський, колишн

Представляючи програму «Польща. Рік прориву» - про небачені досі інвестиції в польську економіку, польський прем’єр-міністр заявив про необхідність терміново підготувати закони про дерегуляцію. Головний економіст Федерації польських підприємців Лукаш Козловський каже, це потрібно для того, аби обмежити кількість нових нормативних актів і підвищити якість чинного законодавства.  Які висновки з цього може взяти для себе Україна? Говоримо з експертом. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

«Безпека, Європо!» - так звучить гасло польського головування в Раді ЄС. Здається, що після останніх заяв та дій зі сторони США Європа має нарешті це гасло використати на практиці. Чи це тільки так здається? Це вирішили з’ясувати Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк. Запрошуємо послухати розмову з експертами: Якубом Ольховським з Інституту Центральної Європи та Інституту Марії Склодовської-Кюрі та Кшиштофом Нечипором, старшим спеціалістом українського відділу Центру східних досліджень

В Україні згадують Героїв Небесної Сотні. 20 лютого 2014 року під час Революції Гідності у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Усього за день було близько ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». У ті криваві дні в Києві була Аґнєшка Пясецька. Вона вже була гостею Польського радіо для України як експертка з питань захисту цивільного населення. На цей раз Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков дізнались про її досвід Революції Гідності

20 лютого 2014 року стало початком  окупації Криму Російською Федерацією. Озброєні військові без розпізнавальних знаків почали захоплювати адміністративні будівлі та блокувати українські військові частини. Незаконні арешти, політичні переслідування, зникнення активістів і примусові депортації стали щоденною реальністю для жителів півострова. Про це  із Халілом Халіловим президентом фонду «Кримський дім» у Варшаві говорили Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков

У червні-жовтні 2024 року Центр спадщини Europa Nostra у Кракові спільно з Факультетом міжнародних та політичних студій Ягеллонського університету реалізував новаторський дослідницький проект «Нематеріальна культурна спадщина українців у Польщі: мапування та поширення». Проект включає три навчальні поїздки до регіонів Надсяння, Лемківщини та Підляшшя, результатом яких стали матеріали для громадського архіву активізму у сфері спадщини в Центрально-Східній Європі та англомовні аудіозвіти. Про проект озповідає д-р Ольга Кіх-Маслей з Кафедри польсько-україн

Розмова Назара Олійника з відомим російсько-американським істориком та публіцистом Юрієм Фельштинським, який переконаний, що президент США вирішив здати Україну російському диктатору

Про зустріч в Ер-Ріяді американської та російської делегацій, підготовку до розмов Трамп-Путін, а також про роль Європи у мирному процесі говоримо із експертом Центру східних досліджень Тадеушем Іванським

Програма Світлани Берестовської про батьківство в умовах міграції. В цьому випуску говоримо про дитяче харчування з авторкою книги «Абетка здорового харчування», мамою двох дітей – Мілою Радченко

Про умови легалізації для українців Польщі, перевірки документів та про законодавчі новації, які стосуються українських воєнних мігрантів у Польщі Світлані Мялик розповіла громадська активістка, голова фонду «Дім там, де ти» Олена Дегтяр.

Гостя Польського радіо для України – українська фешн-дизайнерка, стилістка Ірина Джус, засновниця концептуального бренду DZHUS.

Українсько-польська програма Марціна Ґачковського і Олени Рудої про сучасну українську і польську літератури. Автори програми читають по одній книжці з сучасної літератури на заздалегідь обрану тему: Марцін — з польської, Олена — з української. Хто що прочитає — для обох несподіванка. Тема 13-го епізоду — книжки про щастя, щастя у книжках. Ukraińsko-polski podcast Ołeny Rudej i Marcina Gaczkowskiego o współczesnej literaturze ukraińskiej i polskiej. Autorzy czytają jedną książkę na wybrany wcześniej temat: Marcin — z literatury polskiej, Ołena — z literatury ukraińskiej. Dla obojga jest niespodzianką, kto co przeczyta. Temat 13. odcinka brzmi: Książki o szczęściu, szczęście w książkach.

У День науки, який в Польщі відзначається 19 лютого,  ведучі програми «Доброго ранку з Польським радіо для України» Яна Стемпнєвич  та Марцін Гачковський поговорили з координаторкою Центру науки «Коперник» Анною Положій про популяризацію польської науки та про  дитячу зацікавленість наукою та науковими відкриттями

Історія білоруської дівчинки, яка вижила в пеклі Аушвіцу, і знайшла другу сім'ю в Україні, яка стала для неї другою домівкою і Батьківщиною

У Празі 24 лютого стартує театральний фестиваль «Місяць України». Про програму заходу розповіла кураторка української частини Анна Турло. У Драматичному Театрі у Варшаві з 21 до 25 лютого відбудеться п'ять показів «Дзядів» Івано-Франківського драмтеатру

Як пережити стрес під час еміграції? Як знайти своє місце в новій країні? Про це Лариса Задорожна поговорила із психологинею Мирославою Ледвій

Критичне мислення та живі людські контакти врятують нас від залипання у спіралі негативної інформації - наголошують Анна Ривчинська, експертка Національного науково-дослідного інституту NASK і Людмила Фальковська, старший викладач кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка у передачі "Чи/я інформація" Сніжани Чернюк

У Парижі пройшов екстрений саміт окремих європейських лідерів. Після зустрічі 17 лютого ЄС і НАТО заявили про необхідність більше інвестувати в оборону і надати Україні надійні гарантії безпеки. Саміт був скликаний на тлі майбутньої зустрічі представників США та росії в Саудівській Аравії, мета якої обговорити припинення війни росії проти України. Зустріч американської та російської делегацій відбудеться в Ер-Ріяді 18 лютого. Ці події, реакцію Європи та України прокоментував Вітольд Сокала, експерт з міжнародних відносин оглядач «Dziennik Gazeta Prawna», вик

Підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Російське вторгнення в Україну перезапустило в Європі багато процесів і переосмислень. Економіки окремих країн змушені були шукати нові варіанти і можливості, ринки і напрямки співпраці. Все це сьогодні стоїть перед польським головуванням у раді ЄС, як виклики, які Євросоюзу на чолі з Польщею доведеться долати. Ресурси і можливості є, викликів вистачить не на одне головування. Про це - Адам Шлапка, міністр у справах ЄС, Анджей Шейна, держсекретар МЗС, Мірослав Чекай, президент Банку державного розвитку, Міхал Ярос, держсекретар міністерства інфраструкту

Чи можна по-справжньому поділитися досвідом переживання війни з іншими? У Національній галереї мистецтв Захента у Варшаві відкрилася виставка «Повторюйте за мною II» українського мистецького об'єднання Open Group. Проєкт є спробою створити колективний портрет повномасштабної війни в Україні за допомогою голосів її свідків. Відеоінсталяція Repeat After Me II під кураторством Марти Чиж представляв Польський павільйон на 60-й Венеційській бієнале

Українська скаутська організація «Пласт» активна в багатьох країнах світу, зокрема й у Польщі. У Варшаві не вистачає пластових виховників, тож охочі долучитися до Пласту місяцями чекають у черзі на вільні місця. Що приваблює українців у Польщі в Пласті і як українські скаути співпрацюють з польськими, розповідає Ганна Талденко. / «Скриня» — подкаст про ідентичність. Ведучі: Марʼяна Кріль, Олена Руда.

18 лютого видатному польському поетові, прозаїку, редактору, перекладачеві і невтомному амбасадорові української літератури у Польщі Богданові Задурі виповниться 80 років. Богдан Задура почав перекладати українську поезію, можна сказати, принагідно ще у 80-х роках минулого століття. Завдяки йому польський читач пізнав і пізнає сучасну українську літературу, а те, що він переклав, годі й перелічити. У програмі «Міжкультурні діалоги» про Богдана Задуру розповіли українські письменники Андрій Любка і Василь Махно, а також є фрагмент інтерв'ю з Богданом З

Чи можна назвати кота ідеальним домашнім улюбленцем? Яким має бути його раціон та як вони переживають стрес. Про це наші ведучі Світлана Берестовська та Олексій Стеценко поговорили з ветеринаром Едуардом Котляровим.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск анонсував рекордні інвестиції. Дональд Туск каже, що завдяки цьому Польща зможе випередити, а не просто наздогнати багатші країни. Програма називається «Польща. Рік прориву». «Міністерство не працює над зміною програми 800 плюс», – заявила міністерка сім’ї, праці та соціальної політики Агнешка Дзем’янович-Бонк. Доктор Яцек Раубо: «Переговори приведуть не до тривалого миру в Україні, а радше до заморожування конфлікту». Автор: Володимир Гарматюк

Єдиний збережений у Польщі повний примірник Біблії Ґутенберґа зберігається у Єпархіальному музеї в Пельпліні. До 23 березня її можна побачити на виставці у Націоному музеї у Варшаві. Зазвичай публіці її виставляють не більше ніж 60 днів на рік в спеціальних умовах

Верховна Рада України дала згоду на купівлю у Болгарії двох реакторів для Хмельницької атомної електростанції. Це рішення критикують українська опозиція та деякі експерти. Вони вказують на те, що болгарські реактори були виготовлені в Росії, і що на їх купівлю будуть витрачені гроші, які були б більш корисними для армії. Говоримо про це із народними депутатами України Ігорем Фрісом, Володимиром Ар'євим, експертом Михайлом Бабійчуком і головою Bechtel Polska Лєшєком Холдою Автор: Володимир Гарматюк

Росія в ніч з четверга на п’ятницю 14 лютого атакувала дронами саркофаг 4 енергоблоку ЧАЕС. Про це повідомили в ДСНС України, українська влада, МАГАТЕ. Уряд України назвав це ядерним терором і закликав світових партнерів накласти більш жорсткі санкції на Росію, зокрема, на її атомний енергетичний сектор. 16 лютого у Берліні на кінофестивалі буде показано стрічку «Спеціальна операція». І це також про ядерний терор Росії. Бо стрічка зроблена на матеріалах із камер відеоспостереження на Чорнобильській АЕС, записаних у ті дні, коли станція перебувала під окуп

У ці дні в Мюнхені триває 61 Безпекова конференція. Цього року у заході беруть участь чимало світових лідерів. Одна з головних тем зустрічі - війна Росії проти України. Про заяви, які лунають та перспективи завершення війни Світлані Мялик розповів голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

На Музичному уроці польської перекладаємо пісню «Upojenie». Текст - Станіслава Ґроховяка, виконання - Анни Марії Йопек і Міхала Жебровського. Запрошуємо! Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський

Фільм Брейді Корбета «Бруталіст» отримав 10 номінацій на премію «Оскар» та став одним з лідерів серед потенційних переможців. Стрічка розповідає про подорож угорського єврея-архітектора Ласло Тота, який, після звільнення з концентраційного табору вирушає до США, щоб розпочати нове життя. У головній ролі - актор Едрієн Броуді, світову славу якому принесла роль Владислава Шпільмана у стрічці «Піаніст». Про те, чому варто подивитися цей фільм з польською культурознавицею та кінокритикинею Кларою Цикож розмовляла Ольга Трембач. «Кіноконтакт» - програма

Китай минулого тижня призначив Лу Шає спеціальним представником з європейських справ. Він раніше був послом у Франції. Лу має досить скандальну репутацію через свої суперечливі заяви. Зокрема, у 2023 році він сказав, що колишні радянські республіки “не мають ефективного статусу в міжнародному праві” — заява викликала обурення у країнах ЄС, про це повідомляло агенція Reuters. Також Лу називав Кримський півострів історично російським. Про призначення такого одіозного представника Китаю та про зміни відносин ЄС із Китаєм Анастасія Купрієць поговорила з Кши

До сторіччя початку польського радіомовлення Національний музей техніки у Варшаві відкрив нову постійну виставку «Медіа нашого часу – історія радіо і телебачення». На ній представлена найбільша в Польщі збірка радіоприймачів, поза приватними колекціями, які демонструються у відтворених за архівними фото інтер'єрах польських домівок і крамниць з приймачами

На полях Мюнхенської безпекової конференції  14-16 лютого обговорюють світове майбутнє. Особливо це актуально у світлі перемовин Трампа й Путіна, а також того, що відбувалося на цьому ж тижні під час зустрічей на саміті міністрів оборони НАТО та лідерів європейських країн в Парижі. Трохи всіх шокували слова американського представника в Брюсселі. А також самого американського президента. Чого чекати в Мюнхені? Про це Світлана Берестовська та Олексій Стеценко запитали Миколу Назарова, кандидата політичних наук, керівника Центру досліджень регіональн

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Наскільки стійкою і незалежною є енергосистема країн Балтії від РФ. Який досвід Україна може винести з цього процесу та про що свідчать українські дронові атаки на російські НПЗ і, чому, на думку експертів, підписання мирної угоди між Україною та Росією неможливе. У програмі «На прицілі» своїми думками поділилися польські та українські фахівці: генерал Станіслав Козєй, військовий експерт і автор видання «Wojsko i Technika» Лукаш Пахольський і директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко

Розмова з журналістом-розслідувачем Марком Марґінедасом (El Periódico) та політологом Мартою Тер Феррер (авторка книжки «Медійна система і пропаганда в путінській Росії») про справу агента ГРУ, який діяв під журналістським прикриттям

Після заяви кандидата в президенти Польщі Рафала Тшасковського про те, що 800 + треба платити лише тим, хто працює і платить в Польщі податки, тема змін до програми допомоги в Польщі не вщухає. Експерти намагаються остудити гарячі голови. Польський журналіст Ґжеґож Сємьончик написав велику аналітичну статтю на Money.pl і назвав зміни до 800+ політичним театром. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Художниця, арттерапевтка, викладачка образотворчого мистецтва і очільниця Studio sztuki Liliia Stadnik «Майстер Клепка» Лілія Стаднік розповіла про важливість творчого розвитку для дітей і дорослих з України, які пережили війну.

Тварини протягом століть ставали частиною резиденційних парків і садів, вписуючись у їхній ландшафт і символіку. Про це в ефірі Першого каналу Польського радіо розповідала доктор Анна Майдецька-Стшежек, у передачі «Звуки міста» пролунало опрацювання матеріалу. Ведуча — Данута Наугольник

Спільно з Об’єднанням українців у Польщі – Щецинський осередок гурт HrayBery/Грайбери запрошує на виступ. Завітавши на концерт можна буде послухпти чулову музику і підримати  Збройні Сили України. Про цей та інші виступи музиканти Аґата Вебер та Сергій Постольников розповіли в ранковому двомовному ефірі Польського радіо для України. З ними говорили Яна Стемпнєвіч та Марцін Duże Pe Матушевський.  Дата: 16.02.2025 Локація концерту: Mickiewicza 45, Szczecin, Poland Час: 14:00 Про гурт: Музиканти Грайбери повертають до життя забуту музику. Музику, яка на зламі ХІХ та ХХ століть л

Що коїться з ТЦК та чи правда, що українська влада не видає тіл загиблих захисників, щоби зекономити кошти, - про ці та інші питання із Ігорем Сейком, ветераном російсько-української війни з десятирічним стажем, із Андрієм Цаплієнком, журналістом телеканалу «1 + 1» і  Віктором Мойсієнком, професором Житомирського державного університету, а тепер лейтенантом ЗСУ говорить Сніжана Чернюк у рубриці «Чи/я інформація»

Наближається трагічна, але водночас важлива дата - 24 лютого. Чимало допомоги Україні з Польщі щонайменше три роки поспіль надходить завдяки праці мешканців польських міст. У Любліні діє Fundacja Siła Jedności. Вікторія Захарова, волонтерка, керівниця фундації долучилась до ранкового ефіру Польського радіо для України. Анна Львова та Олексій Стеценко розпитали Вікторію про допомогу, яку налає фонд і те, як до допомоги можна долучитись

Катерина Фадєєва - українська студентка Ягеллонського університету у Кракові, вивчає «Міжнародні відносини та краєзнавство». Дуже успішно йде її наука, що відзначили зокрема й в рамах конкурсу Interstudent-2025. Всього 7 переможців зі 150 кандидатів були визнані найкращими студентами. Анна Льова та Олексій Бурлаков поговориили з Катериною про значення оточення для досягнення результатів, про вплив російсько-української війни на вибір Катерини вивчати міжнародні відносини. Також гостя поділилась порадами для студентів польських ВНЗ

Український бізнес розраховує на головування Польщі у раді Євросоюзу. Є багато спільних інтересів, зацікавлень і сподівань на співпрацю. Проте, польські експерти наголошують, що Україна має сама багато чого зробити і не зачаровуватися в польському головуванні. Про загрози, очікування, ризики говорили польські та українські експерти на зустрічі, організованій Спілкою українських підприємців. Експерти: Даріуш Шимчиха, віцеголова Польсько-української економічної палати, Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців, Яніс А

Фотографії, створені штучним інтелектом (ШІ), вже настільки досконалі, що ми не можемо відрізнити їх від робіт, виконаних людиною. Чи охороняються твори ШІ авторським правом? Про правову перспективу автора фотографії на етапі створення та використання його творів за допомогою інструментів штучного інтелекту розповідав в ефірі Польського радіо 24 адвокат Марек Тройнарський. В ефірі Польського радіо для України пролунало опрацювання цього матеріалу. Ведуча — Данута Наугольник

У 1947 році «Видавничий інститут» польської армії, з якого постав Літературний Інститут, яким керує Єжи Ґєдройць, переноситься з Риму до Парижу. Причинами для цього, серед іншого, були складна повоєнна економічна ситуація в Італії, а також політична невизначеність. Тривалий час видавці живуть у складних умовах, але відчувають свою місію

Про проблему зваженого погляду на польсько-український конфлікт першої половини ХХ століття крізь призму суперечливого ІІ комюніке польських та українських істориків — розмова Назара Олійника з істориками: професором Ярославом Грицаком (УКУ), професором Рафалом Внуком (директор Музею Другої світової війни у Ґданську) та професором Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)

Понад 3 млн українців від початку повномасштабного вторгнення опинилися за кордоном. Для одних вимушена міграція стала початком нового життя, інші за першої нагоди повернулися назад в Україну. Повертатися чи залишитися — своїм досвід діляться воєнні мігрантки з різними рішеннями Світлана Рябова, Олена Рибка. «Скриня» — подкаст про ідентичність. Ведучі: Марʼяна Кріль, Олена Руда.

Наприкінці січня Театр Польський у Варшаві, що носить ім’я Арнольда Шифмана, відзначив 112 річницю діяльності. За традицією до дня народження колектив готує прем’єру, цьогоріч — це «Дівочі обітниці» Алєксандра Фредра. Більше запрошуємо дізнатися у рубриці Христини Срібняк «На кону»

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла в Ґданську посилити контроль за міграцією до Європейського Союзу. Прем'єр-міністр Дональд Туск оголосив про рішучу боротьбу з організованою злочинністю іноземців. Депутати польського Сейму цього тижня обговорювали пропозицію змін до закону про Інститут національної пам’яті, яка передбачає покарання за так звану брехню про волинську трагедію. Польський експерт, генерал у відставці Станіслав Козей, вважає, що обидві сторони настільки втомилися від війни, що зацікавлені в переговорах, я

8-9 лютого від російської електромережі від'єдналися Литва, Латвія та Естонія. Подія важлива, стратегічна і надзвичайна з усіх поглядів. Навіть Україна ще напередодні вторгнення росії синхронізувала свої мережі з європейськими. Країни Балтії ж, йшли до цього моменту останніх 10 років.  Експерти кажуть, це остаточний розрив з колишнім окупантом, який використовував енергетику як важіль впливу і шантажу. Разом з тим, колишній прем'єр Польщі Вальдемар Павляк каже, місце України в єдиному європейському енергоринку важливе.  Матеріал підготував Володимир Г

Підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

У передачі «Фіксована фокусна» говоримо про антологію, яка збирає про польську фотографію за останні 150 років. Цей проєкт не є звичайною фотокнигою — він відкриває перед нами історію, думки та ідеї, які формували та розвивали польську фотографію протягом століть. Про цей амбітний видавничий проєкт «Польські фотографи, критики та теоретики про фотографію 1839-1989» в ефірі Польського радіо 24 розповідала доктор Дорота Лучак з Університету Адама Міцкевича у Познані. В ефірі Польського радіо для України пролунало опрацювання матеріалу. Ведуча — Данута Науго

Як мотивувати себе? Де брати сили? Які практичні поради щодо досягнення емоційної стабільності? Про це із психологинею Наталією Назаренко говорила Лариса Задорожна

Напередодні третьої річниці повномасштабної війни росії проти України Світлана Мялик запросила до розмови польського журналіста, який понад 10 років висвітлює події в Україні, зокрема, і на українському фронті, очільника медіапроєкту «Чорне небо» Павла Боболовича, аби поговорити про те, якої трансформації зазнали польсько-українські відносини за цей час, як геополітична ситуація у світі впливає на Варшаву та Київ та яку роль відіграє Польща у зміцненні позицій України

Днями у Варшаві відбувся з'їзд випускників навчальної програми Study Tours to Poland. Програма існує з 2004 року і від початку ставила за мету показати Польщу молоді з України, Білорусі, Крулевецької області РФ та згодом Молдови трансформації та зміни у Польщі в різних галузях. Репортаж із зустрічі випускників Мар'яни Кріль

Про те, як змінюється робота етнологів та антропологів сьогодніяк у програмі «Витоки» розповідають кандидатка історичних наук, керівниця Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Національної академії наук України Галина Бондаренко та етнолог, доктор Томаш Косєк з Ряшівського університету. Авторська програма Мар'яни Кріль

Про новації законодавства про мобілізацію в Україні і те, як мобілізаційні процеси в Україні впливають на українських громадян, котрі живуть за кордоном, зокрема, у Польщі, у програмі «Я у Польщі» Світлані Мялик розповіла адвокат і волонтерка Алла Цимановська

Експерт Українського дому Олександр Пестриков у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик прокоментував позицію Фонду «Український дім» у Варшаві щодо намірів польської влади обмежити виплати 800+ для українських воєнних біженців у Польщі

Політолог, аналітик із міжнародних відносин, який спеціалізується на проблематиці Близького Сходу, доктор Лукаш Фидерек, редактор сайту «Украина по-арабски» д-р Мохаммад Фараджаллах, політолог і автор подкасту «Stosunkowo Bliski Wschód» Якуб Катульський розповіли в розмові з Іриною Кунцік про багатотематичність інформаційної площини на Близькому Сході та роль російської дезінформації

Дві важливі події, заплановані на лютий у Польщі для збору коштів на допомогу Україні. 9 лютого у Вроцлаві відбудеться концерт козацької пісні, які будуть виконувати в українській греко-католицькій церкві. А 24 лютого, на третю річницю великого вторгнення Росії пройде великий концерт Солідарності  в Оперному театрі в Лодзі, за підтримки та участі польських та українських зірок сцени, а також під патронатом Міністерства Закордонних Справ Польщі, Міністерств Культури Польщі та України та Посла України в Польщі. На обидвох подіях на сцену вийде оперна спів

Польща хотіла б сподіватися, що її головування в раді ЄС прискорить певні процеси, але українська сторона має багато чого зробити. Як говорять польські експерти, тут не працюють політичні рішення, а, схоже на те, що українська політична влада це не до кінця усвідомлює

Фільм з однієї сторони показує красу міста, але з іншої — в дуже емпатичний спосіб передає трагічну історію пов'язану із ним

З перспективи українців може здатись, що до ЄС хочуть мало не всі, але це не так. Пам'ятаємо про Брекзит, до речі 30 січня була п'ята річниця виходу Британії з ЄС. А є країни Європи які туди ніколи й не вступали. Це, наприклад, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн та Швейцарія. Норвегія й донині не має членства на порядку денному, а економічна співпраця з ЄС викликає суперечки та навіть призвела до розколу в  коаліції. Сталось це 30 січня, якраз у п'яту річницю Брекзиту. Натомість в Ісландії новий уряд обіцяє до 2027  року провести референдум щодо того, чи відновлювати

Яке значення нині, в умовах повномасштабної війни Росії проти України, має польсько-українська військова та оборонна співпраця, та чи змінить ця війна світогляд системи колективного захисту (НАТО) демократичних держав від агресивної політики деяких автократичних країн? У програмі «На прицілі» журналісти Вікторія Машталер і Тарас Андрухович шукали відповіді на ці питання разом із головним редактором військового порталу Defence Express Олегом Катковим, доктором політичних наук Сергієм Телешуном та президентом Аналітичного центру "Політика" Олегом Лісним

Довгоочікувані покази фільму «Яремчук. Незрівнянний світ краси» в Польщі розпочинаються 6 лютого. У кінотеатрах відбудеться серія спеціальних показів головного українського документального фільму 2024 року.«Яремчук. Незрівнянний світ краси» — це документальна біографічна драма про буковинського артиста Назарія Яремчука. Про стрічку та покази у Польщі розповіла культурна менеджерка та дистриб'юторка Катерина Бродовська. З нею говорили Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков. Де можна подивитись фільм:• Варшава - 06.02 - Kino Atlantic• Гданськ - 06.02/17.02 - Kino IKM• Ка

Інститут конфліктології та аналізу Росії  провів комплексне медіадослідження присвячене основним темам, які цікавили росіян у 2024 році та на початку 2025 у соціальних мережах, як вони реагували на них, а також наскільки ці теми були важливі для російської пропаганди й, в якій мірі вона намагалася ними маніпулювати. Теми можна умовно поділити на три основні групи. Головними  стали економічні та фінансові труднощі, проблеми міграції та, звісно, війна. Якщо про економіку та війну говорили досить часто, то питання міграції заслуговує окремої уваги. Масштаб ін

Піднебесна під проводом Сі Цзіньпіна вступає в нову епоху, стає світовим лідером технологічного і наукового розвитку, але має цілий ряд глибоких структурних проблем — фрагменти виступу провідних польських китаєзнавців Богдана Ґуральчика (Варшавський університет) та професора Марціна Якобі (Університет соціальних та гуманітарних наук)

Чи наспівуєте ви пісню «Танцювала риба з раком»? Якщо так, то ви або поціновувач українського кіно, або теж стежите за трендами соцмереж. Бо саме там ця пісня зараз як то кажуть «віруситься», і що цікаво, вона вийшла за межі українського простору й потрапила у польський. Й одразу виникло питання, а звідки вона походить? Може з Польщі? Бо подібні мотиви можна й у польських пісенниках знайти. Але суперечки в сторону. «Танцювала риба з раком» може стати прикладом українського та польського єднання. У цьому переконана Патриція Гербут, яка веде блог про фолько

«Скриня» — подкаст про ідентичність. Як змінився мовний ландшафт у Польщі через хвилю українсько- і російськомовних воєнних мігрантів, розповідає проф. Аґата Рочко та вчителька польської мови в Школі-комплексі № 2 імені Маркіяна Шашкевича в Перемишлі Анна Леськів. Ведучі: Мар’яна Кріль, Олена Руда.

У передачі «Здорова голова» нутриціологиня Марта Чорна розповідає про взаємозв'язок між здоровим підходом до харчування та нашим психічним станом, а дослідниця польської та української кухні, перекладачка Анджеліка Кволік — про те, як отримувати задоволення від їжі, про ламання стереотипів та нові смаки, які варто пробувати та створювати. Ведуча — Данута Наугольник

Президент США Дональд Трамп заявив про запровадження мит розміром у 25 відсотків на товари з Канади та Мексики. Товари з Китаю тепер обкладені додатковим митом у 10 відсотків. Чи можемо констатувати початок торговельної війни? Наскільки дії Трампа зараз відрізняються від заяв у час виборчої кампанії?  І як діяти країнам ЄС? Адже Трамп оголосив і про наміри мит на товари з країн спільноти. Про це в ранковому ефірі Польського радіо для України розповів Іван Ус - кандидат економічних наук, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Націонал

У ЗМІ поширюється інформація про те, що чинний президент США Дональд Трамп заявив, що Америка допомагатиме Україні «в обмін на рідкоземельні метали». Заголовки викликали бурхливе обговорення в Україні. Ба, навіть канцлер Німеччини Олаф Шольц критично висловився про таку пропозицію Трампа, назвавши її егоїстичною. Тим часом у цій заяві йдеться про те, що Україна має «гарантувати» надання американської допомоги своїми ресурсами, зокрема, рідкоземельними металами. Що мається на увазі?

Протягом наступних 10 років з польського ринку праці зникне 2 мільйони 100 тисяч людей. З причин демографічних. Тих, хто вийде на пенсію, набагато більше, ніж тих, хто прийде на ринок праці за цей час. Досі для подолання кризи працівників у Польщі чудово працювали два рішення: активізація людей, які перебували поза ринком праці і вийшли на нього, а другим чинником був приплив іноземних працівників, не в останню чергу з України, — говорить віцедиректор Польського економічного інституту Анджей Кубісяк. Зараз, каже експерт, необхідно думати про запровадження т

Без років співпраці із Заходом протести в Грузії не були б можливими. Якби не повномасштабне вторгнення росії в Україну, авторитарні сили в регіоні південного Кавказу не мали б стільки сміливості утверджувати свою владу.  Про ці геополітичної співзалежності в ранковому ефірі Польського радіо розповіла Аґнєшка Філіпяк, заступник редактора Forbes Women, експертка з питань країн Південного Кавказу. Нещодавно вийшов її рапорт «На перехресті Азії та Європи. Зовнішня політика Польщі щодо Південного Кавказу», який розкриває останні політичні зміни в Грузії

Сьогодні Поляни Суровичні - це незаселена долина, а колись було відоме село. Місцевість розташована у східній частині Низького Бескиду. Як і більшість сіл в цьому регіоні, Поляни Суровичні були заселені майже повністю лемками. У 1946 році всі мешканці села були виселені до СРСР, на територію нинішньої України. Село обезлюднилося, хати були розібрані, поля перестали використовуватися. Дерев'яна церква була розібрана також, а з мурованої дзвіниці зник дерев'яний дах. З 80-х років сюди почало приїжджати середовище Варшавської політехніки. Для них це місце було

«Друга батьківщина. 80-та річниця прибуття польських дітей до Пахіатуа у Новій Зеландії» - виставка під такою назвою відкрилася в Музеї Азії і Тихого океану у Варшаві. 31 жовтня 1944 року 733 дитини та 105 польських опікунів прибули до порту Веллінгтон, а потім до містечка Пахіатуа в Новій Зеландії, де після років поневірянь знайшли притулок у спеціально підготовленому таборі-поселенні для біженців. На виставці представлені десятки архівних фотографій, що документують долю польських дітей, біженців з Радянського Союзу, які знайшли притулок у далекій країні. П

Від політичної імміграції 20-их років ХХ століття — до воєнного біженства 20-их років ХХІ століття. Як змінювалася українська міграція до Польщі за останні сто років. Гостя Польського радіо для України, голова фонду «Український дім» Мирослава Керик

«Архів уявлених предметів» Шимона Закшевського — це написання альтернативної історії польського дизайну. Це пошук митців, які своєю творчістю намагалися відповісти на проблеми людей, що знаходилися у зоні соціального виключення в Польщі у ХХ столітті

«Podlasie pod powierzchnią. Metafory Polski Północno-Wschodniej» («Підляшшя під поверхнею. Метафори північно-східної Польщі» - укр.) – таку назву має альбом, ідея створення якого належить музичному журналісту Польського радіо в Білостоку Анджею Байґузу. У День підляської музики, 3 лютого – його офіційна прем’єра. Анджей Байґуз запросив музикантів, які працюють на Підляшші чи пов’язані з регіоном, до співтворення альбому, створення музичної історії про нього. Альбом містить різні мотиви, які характеризують цей регіон. У програмі «Витоки» Анджей Байґуз розповідає про цей альбом. Т

Підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Зміни щодо виплат за програмою «800+» громадянам України. Це один із пунктів програми, яку оголосив кандидат в президенти від партії «Громадянська коаліція» і чинний мер Варшави Рафал Тшасковський. Він закликав уряд до змін законодавства, щоб 800+ виплачувати тільки тим українцям та іншим мігрантам, які  живуть, працюють та сплачують податки у Польщі. Кандидата Кароля Навроцького  підтримує партія «Право і справедливість». Ця партія нагадала, що вона ще раніше зареєструвала законопроєкт, який обмежить виплати українцям. Партія Конфедерація зауважил

Прем'єр-міністри Польщі та Канади Дональд Туск і Джастін Трюдо у підписали угоду про співпрацю у сфері ядерної енергетики. Канада готова підтримати Польщу, наголосив Трюдо. Туск заявив, що Польща виходить на шлях прискореного технологічного розвитку. Джастін Трюдо заявив, що завдяки цьому Польща ніколи вже не буде залежна від російських нафти і газу. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Рівно 80 років тому, 27 січня 1945 року, совєцька армія захопила концтабір Аушвіц-Біркенау, звільнивши близько 7000 в'язнів, в тому числі близько тисячі дітей. У річницю цієї події у всьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Це данина пам’яті приблизно 6 мільйонам євреїв, убитих нацистами під час Другої світової війни. Президент України розраховує на подальшу підтримку польського Сейму. У Кракові Володимир Зеленський зустрівся з маршалом Шимоном Головнею. Український лідер написав у соцмережах, що підтримка передбачатиме посиленн

Українсько-польська програма Марціна Ґачковського і Олени Рудої про сучасну українську і польську літератури. Автори програми читають по одній книжці з сучасної літератури на заздалегідь обрану тему: Марцін — з польської, Олена — з української. Хто що прочитає — для обох несподіванка. Тема 12-го епізоду — як ми сьогодні читаємо антиутопії?  Ukraińsko-polski podcast Ołeny Rudej i Marcina Gaczkowskiego o współczesnej literaturze ukraińskiej i polskiej. Autorzy czytają jedną książkę na wybrany wcześniej temat: Marcin — z literatury polskiej, Ołena — z literatury ukraińskiej. Dla obojga jest niespodzianką, kto co przeczyta. Temat 12. odcinka brzmi: Jak dziś czytamy antyutopie?

Початком радіомовлення у Польщі прийнято вважати 1 лютого 1925 року, коли стартували регулярні трансляції Експериментальної радіостанції Польського радіотехнічного товариства. Цього дня пролунали історичні слова: «Привіт! Привіт, це Експериментальна радіостанція Польського радіотехнічного товариства. Довжина хвилі — 385 метрів».

Автори програми «На прицілі» Вікторія Машталер і Тарас Андрухович спробували проаналізувати, що стоїть за перемовинами між Вашингтоном та Москвою: інтереси сторін, ризики для України та глобальні наслідки, а також  про гібридну війну Росії проти країн НАТО на Балтиці та місію «Балтійський вартовий» з експертом з питань безпеки, збройних сил та оборонної промисловості, публіцистом з Групи військових досліджень та аналізу (Zespół Badań i Analiz Militarnych) Лукашем Пахольським, професором, доктором політичних наук Сергієм Телешуном, депутатом ВР України, членом Ком

«Otvetka@ua» – моновистава на основі п'єси української драматургині Неди Нежданої, що вшановує життя Василя Сліпака, співака, який залишив сцену в Парижі, аби захистити Україну. Подружжя акторів Богдан і Ольга Чернявські привезли виставу до Польщі. 1 лютого 2025 року ця вистава пройде у Вроцлаві, з ціллю зібрати кошти на підтримку 2 Батальйону Оперативної 13 Бригади Національної Гвардії України. Це бригада «Хартія» і в ній служить Богдан Чернявський. Детальніше про виставу, постать Василя Сліпака та життя театрів у час війни Ольга та Богдан розповіли в ранков

Дискусії щодо міграційної політики не полишають європейську спільноту щонайменше 10 років, відколи  почалась міграційна криза. Причинами міграції у той час були війни. Зокрема в Сирії. Також чимало людей залишило Афганістан, Ірак, Еритрею, через економічні труднощі теж Косово. Війна росії проти України також змусила частину українців шукати прихистку у європейських країнах. Зараз питання міграції також є на порядку денному ЄС. Особливо у час, коли міграцію інструменталізує та вепонізує Білорусь. у Травні 2024 року ЄС нарешті випрацював так званий мігра

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Чи вдасться новообраному президенту США завершити війну росії проти України, яку роль відіграє Польща у посиленні геополітичних і безпекових позицій України, та якими можуть бути гарантії безпеки для Києва, про це у програмі «Розмова» Світлані Мялик розповів український політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда.

У передачі «Звуки міста» разом з екскурсоводом польською столицею Оленою Гринчишин дізнаємось про історію варшавського району Жолібож, зокрема кінотеатру Вісла та площі Вільсона, говоримо про видатних осіб, пов'язаних з цим районом та найцікавіші споруди

Авторська програма Мар'яни Кріль. У черговій програмі "Міжкультурні діалоги" - розмова із україністкою, дослідницею української літератури докторкою Катажиною Якубовською-Кравчик, в.о. директорки Інституту україністики Варшавського університету. За понад 70 років варшавської україністики з 1 жовтня 2024 року діє Інститут україністики, що безумовно утверджує українознавчі студії у Варшавському університеті, але й також дає простір для багатьох ініціатив, спрямованих на творення діалогу і зміцнення культурної дипломатії.

Як українці у Польщі можуть навчатись у поліцеальних школах, які професії можна опанувати, і хто має право на навчання? Про це розповів у програмі «Я у Польщі» Світлані Мялик засновник навчальних закладів для дорослих і підлітків, директор поліцеальної школи у Вроцлаві Сергій Чулков.

Польські фірми готуються до відбудови України, говорить уповноважений польського уряду з питань відбудови України Павел Коваль. Галузі, каже він, готуються. Є постійний контакт із будівельною галуззю. Авіаційна галузь теж одна з тих, що зацікавлена в інвестиціях в Україну. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Центр діалогу ім. Юліуша Мєрошевського опублікував звіт, в якому аналізується ставлення поляків до війни, що триває в Україні, і їхні погляди стосовно громадян України в контексті поточних політичних, економічних і соціальних подій. Згідно зі звітом думки про українців у польському суспільстві залишаються неоднозначними. 25% респондентів ставляться до них позитивно, тоді як 30% висловлюють негативну думку. Переважають нейтральні оцінки - 41%. Аналізуючи зміни, варто не забувати, що при такій вибірці існує похибка. Проте як трактувати ці та інші результат

Авторська програма Мар'яни Кріль. У програмі «Витоки» в ефірі Польського радіо для України слухаємо музику з регіону Розточчя. Територіально ця територія простягається з Люблінщини на Львівщину, тут дуже багато нарожна культура, у якій чільне місце займають духові оркестри, що понад 100 років тому вже грали марші, польки, фокстроти, оберки, виступали на урочистостях, грали весіллях, забавах та похоронах. Наприкінці минулого року фонд «Piszczałka» випустив альбом із музикою Духового оркестру з Ґорая, показуючи багатство музичних традицій на Розточчі, а саме у

У передачі «Здорова голова» нутриціологиня Марта Чорна розповідає про вплив  збалансованого харчування на психічне та фізичне здоров'я людини, про значення  суплементації та вартість «здорового кошика»

Наприкінці Другої світової, коли вже було відомо про рішення в Ялті і про те, що Польща потрапила під вплив Сталіна, повертатися додому було небезпечно. Це підштовхнуло Єжи Ґєдройця до думки, що необхідно продовжувати «боротьбу словом» на Заході

Про самопроглошеного президента Білорусі та подальші перспективи його режиму - розмова Назара Олійник з публіцистом Гжегожем Кучинським (портал i.pl)

Найбільша заслуга Єжи Ґєдройця у тому, що він умів слухати більш компетентних у певних галузях, чи питаннях людей. Завдяки цьому світ побачила найбільша в еміграції антологія української літератури і поезії «Розстріляне відродження»

Польська публіцистка і фахівчиня із польсько-українських відносин Боґуміла Бердиховська: «Єжи Ґєдройць збирає навколо себе ядро однодумців, які у подібний спосіб готові були дивитися на політичну ситуацію після Другої світової війни»

Прогнози свідчать, що автоматизація торкнеться багатьох сфер, зокрема, правової та креативної галузей, але водночас створить нові можливості

Гість програми «Свій цех» директор Королівського замку на Вавелі Анджей Бетлєй розповів про плани музейного комплексу у 2025 році

У програмі Чи/я інформація Сніжани Чернюк - розмова з сімейною психологинею Ларисою Бутузовою, консультанткою з юридичних питань Катажиною Валькув і фахівцем із питань права Богданом Дмухом про вербування підлітків як диверсантів через месенджери

В рамках 33 фіналу Великого оркестру святкової допомоги відбувся біг «Policz się z cukrzycą» — «Порахуйся з цукровим діабетом». Біг має на меті популяризацію здорового способу життя, також звертає увагу на цю цивілізаційну хворобу. Цього року біг проведено 19 раз. У Польщі  цукровий діабет діагностовано у майже 3 мільйонів поляків, причому Польське діабетологічне товариство наголошує, що цукровим діабетом може бути уражених близько 8 мільйон поляків, оскільки у багатьох людей ця хвороба не діагностована. Статистика в Україні — 1,2 млн діагностованих хворих на цу

На що потрібно звернути увагу в договорі з організатором лижної школи і чому кататися на лижах необхідно в шоломі - підказують гості ефіру Польського радіо для України

Олександр Михед – літературознавець, кандидат наук, український письменник. Автор багатьох книжок, зокрема «Я змішаю твою кров з вугіллям. Зрозуміти український Схід»  та «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення». Остання в Україні з’явилася усередині 2023 року. 29-го січня 2025 року ця книжка має свою прем’єру в Польщі у перекладі Єжи Чеха. Марчін Ґачковський та Яна Стемпнєвіч розпитали автора про цей текст, про тему та поєднання жанрів. Також Олександр Михед поділився своїми спостереженнями про вплив війни на мову, на способи висловлювання та впливу на р

Авторська програма Лариси Задорожної

Фонд «Лєшно для України» діє з березня 2022 року. Містечко розташоване у західній частині Польщі між Вроцлавом та Познанню. Нині у Лєшно і його околицях проживає від 7 500 до 9 000 громадян України. Про діяльність фонду розповіла співзасновниця і президентка Фонду «Лєшно для України» Кароліна Лончек

Каріна Саварина - письменниця, авторка книжок «Не вагітна», «МАМ» та «За маму, за тата». Остання книга от-от має вийти в українському видавництві, а книга «Не вагітна» вже виходить в польському перекладі під назвою «Wynik negatywny». Каріна Саварина не боїться торкатись непростих тем. У книзі «Не вагітна» вона поділилась своїм досвідом про труднощі з плануванням вагітності та шляхом до всиновлення дитини. Як книгу сприйняли українки, і який відгук від польських читачок? Чи варто книгу прочитати чоловікам, щоби краще розуміти стани, в яких перебуває жінка? А на

Останній аналіз Польського економічного інституту показує, що російське вторгнення в лютому 2022 року спричинило різке зростання польського експорту в Україну. Перш за все, це стосується поставок військової техніки та продукції, пов'язаної з відновленням країни. Як зазначив в.о. директора Інституту Павел Слівовський, вартість польського експорту подвоїлася порівняно з 2021 роком. Зміни в глобальній економіці вимагають від Польщі пошуку нових ринків експорту своєї продукції. І таким ринком дуже інтенсивно і швидко стає Україна. Звісно, Польща також експ

Допомоги, яку отримують пенсіонери в Польщі, не вистачає на розкішне проживання. Про це говорить керівник представництва Польсько-української промислової палати у Кракові, громадський діяч, волонтер, Артур Баглюк. Так, вони ще отримують українську пенсію, але це також невеликі гроші для Польщі. А на роботу цих людей, які ще могли б щось робити, не беруть. Через вік. Більше того, є люди, які за віком ще не потрапляють в категорію пенсіонерів, але роботу собі також знайти не можуть — їх не беруть в тому числі через вік.  Інша категорія — підприємці, які з різн

Про німецький нацистський концтабір Аушвіц-Біркінау у свідченнях вцілілих і в розмові Назара Олійника з к.і.н. Пьотром Кєндзьорою (Єврейський історичний інститут у Варшаві)

Цьогоріч 27 січня минає 80-та річниця звільнення в'язнів нацистського концентраційного табору «Аушвіц». У цей день у світі також вшановують пам'ять жертв Голокосту. Тож особливо згадати про ті події та злочини, адже й сьогодні подібні антилюдяні практики повторює росія. Журналіст, історик, Мар'ян Турський, який сам був в'язнем німецьких концтаборів сказав, що «Аушвіц» не впав з неба - він наближався маленькими кроками. Як можна це висловлювання пояснити сучасним людям? Що найважливіше знати про німецькі концентраційні табори? На ці питання в ранковому еф

Польща розглядає в Україні кілька напрямків для інвестування коштів, і один із них – це є енергетичний сектор України. Експерти говорять про те, що, зокрема, Польща бачить можливості в українській атомній енергетиці. Бо своя атомна станція в Польщі має запрацювати не раніше, ніж за 10 років. За оптимістичними прогнозами. Але не тільки, бо мова також йде про інші проєкти, про так звану розподілену електроенергетику, тобто коли багато невеликих генеруючих станцій виробляють електроенергію на відміну від, скажімо, меншої кількості звичних нам великих ТЕС чи

Цього року фонд «Великий оркестр святкової допомоги» збирає кошти на закупівлю медичного обладнання для дитячих відділень гематології та онкології

На Музичному уроці польської перекладаємо пісню «Karnawał — Pozytywne myślenie» гуртів Voo Voo і Jafia Namuel, яка стала гімном найбільшої благодійної акції у Польщі

Польські експерти говорять про заяви Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні та можливих санкцій щодо росії. Україна є головним торговельним партнером і експортним ринком для польських товарів, треба розвивати інфраструктуру. У Польщі розширили газопорт у Свіноуйсті, що дасть змогу ще більше унезалежнитися країні від російських енергоносіїв. Програму 800+ для українців у Польщі має бути змінено. Що про це думають політики, експерти і польські медіа.  Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Авторська програма Лариси Задорожної і Олексія Бурлакова

Які зміни відбудуться у програмах легалізації та допомоги воєнним мігрантам з України Світлані Мялик розповіла громадська діячка, голова Фонду «Дім там, де ти» Олена Дехтяр

Авторська програма Світлани Берестовської про батьківство в умовах міграції. Експертка випуску – авторка проєкту «Мама в Польщі» Ірина Осадців

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Як може виглядати політична модель Дональда Трампа, чи є у нього чітка стратегія закінчення війни Росії проти України? І яких гарантій безпеки потребує Україна? У програмі «На прицілі» своїми думками поділилися польські та українські експерти: колишній командувач спецпідрозділу GROM, генерал Роман Полько, екскомандувач Сухопутних сил Польщі, генерал Вальдемар Скшипчак та професор, доктор політичних наук Сергій Телешун

В грудні 1842 року Фридерик Шопен підписав до друку у трьох видавництвах Баладу фа-мінор, оп. 52, а після вирішив внести зміни, які вимагали повністю переписати партитуру. Десятиліттями фрагмент цього рукопису зберігався у приватній колекції

Про різні виміри європейської безпеки після приходу Трампа до влади в США говорять оглядач «Dziennik Gazeta Prawna», викладач Університету Яна Кохановського Вітольд Сокала; д-р габ. з кафедри стратегічних досліджень і міжнародної безпеки Варшавського університету Марек Мадей і кореспондентка Польського радіо в Брюсселі Беата Пломецька

Підвищеною зоною інтересів росії залишається Балтійське море. Там розгортається гібридна війна, градус якої кремль постійно намагається підвищувати. Про безпеку у цих водах розповів співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки й співпраці Дмитро Жмайло.Також ведучі Олексій Бурлаков та Лариса Задорожна розпитали експерта про заяви Трампа щодо України. А у контексті війни також згадали про добровільний рекрутинг до Сил оборони України, як альтернативу мобілізації

Вчителем, як правило, стають за покликанням, але що робити, якщо педагогічні мрії зустрічаються лише з учнівською провокацією? У рубриці «На кону» говоримо про те, як на кризу взаємин вчителів і учнів реагує театр

Розмова Назара Олійника з відомим польським американістом професором Збіґнєвом Лєвіцьким та українським політологом-конфліктологом  Дмитром Шеренговським (УКУ)

Гостя Польського радіо для України — перекладачка Ольга Чурута, котра спеціалізується в усному перекладі

Лодзинські мурали є туристичною візитівкою міста і розвінчують стереотипи про його сірість і виняткову промисловість. Фонд Urban Forms оцифрував майже 150 зображень, які з'явилися упродовж останніх років за їхнього сприяння

Розмова Яни Стемпнєвич і Марціна Ґачковського з Наталією Карапатою, психологинею, кандидаткою в психотерапевти за напрямком системно-сімейна психотерапія.

Розмова Яни Стемпнєвич і Марціна Ґачковського з Олександром Аврамчуком — кандидатом історичних наук, дослідником, зокрема інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи.

Важливий також для відбудови України не тільки чинник інвестицій, але й людських ресурсів. Тут гостро стоятиме питання повернення українців додому. Що Україна має запропонувати їм, аби люди після років перебування за її межами, хотіли повертатися. А точкою опори для розвитку українських територій та стимулювання економіки України після війни мають стати так звані центри або полюси зростання. Що це і як вони мають функціонувати — говоримо про це із експертами Іриною Озимок і Мирославом Кошелюком. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

У програмі "Чи/я інформація" Сніжани Чернюк Томек Сікора з Фонду «SikorkinaUkrainie» характеризує методи й мету кремлівської дезінформації та радить, як сформувати здорові навички в споживанні інформації

Розмова Назара Олійника з  істориками, професором Ярославом Грицаком (УКУ), професором Богданом Гудем (ЛНУ ім. І.Франка) і професором Рафалом Внуком (директором Музею ІІ світової війни у Ґданську) про Волинську трагедію і проблему ексгумацій

У своїй інавгураційній промові новообраний очільник США Дональд Трамп не згадав про війну росії проти України та питання безпеки Європи. Проте можна очікувати впливу його майбутніх заяв та рішень в контексті цих питань. У цей турбулентний час в раді ЄС головує Польща. Яку роль вона може відіграти для стабільності ЄС та допомоги Україні? Чи прихід до влади Трапа може посилити євроскептиків в ЄС? І якого розвитку відносин Польща-США можна очікувати? Про це в ранковому ефірі Польського радіо для України розповів Вадим Желтовський — доктор політичних на

Сьогодні країни Балтії стоять перед обличчям реальної загрози, і після 2022 року держави регіону усвідомлюють важливість Балтійського регіону для безпеки Європи та світу. Це спостереження також є результатом розмов і візитів до країн Балтії, пробудження усвідомлення в кожній із окремих країн важливості Балтійського моря та інфраструктури, яка лежить на його дні. У Варшаві говорили про захист критичної інфраструктури на Балтійському морі. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Проект Наталії Гладик з Об'єднання лемків у Польщі, художниці і лемкині «Народжена в чепчику – родинні реконструкції» - це родинна історія про жінок, бабусь, прабабусь і прапрабабусь. Саме в цьому проекті мисткиня повертається на п'ять поколінь назад. І в його рамках Наталія Гладик реконструювала деякі елементи лемківського народного костюма, жіночого костюма, але тільки ті елементи, які говорять про соціальний статус жінки, тобто чи вона незаміжня, чи заміжня, чи вдова, з якого вона дому, чи багата, чи бідна. Ці реконструкції - це не тільки пробудження па

Авторки програми: Марʼяна Кріль, Олена Руда. Як Маланку, вечір напередодні Нового року, святкують у різних регіонах України. Переосмислення традицій Маланки в Польщі та Канаді, значення обрядових традицій для українців за кордоном. Маланка і Карнавал.  Співрозмовниці: Тетяна Наконечна (Народний дім у Перемишлі), Маланка-Іванка Назарович (вчителька англійської мови, Торонто-Київ, членкиня Спілки української молоді)

Польський ринок вирізняється відносно великим розміром серед країн Центральної та Східної Європи. Польща має великий внутрішній ринок, тобто вона може відносно легко поглинати нові послуги, продукти та рішення.  Чим відрізняється польський ринок від українського? Наскільки складно українцю в Польщі започаткувати свій стартап? І чи можна навчитися підприємництва, якщо немає природної жилки? На ці та інші питання в ранковому ефірі Польского радіо для України розповіла Ольга Червінська, представниця фундації «Youth Business Poland». З нею говорили Світлана

Гість Польського радіо для України — музикант і композитор дронної музики Владислав Гримальський, який надихається творчістю Здіслава Бексінського

До Польщі після 24 лютого 2022 року приїхало близько 75 тисяч людей похилого віку. Про їхню адаптацію в країні, допомогу з боку держави та неурядових організацій, а також можливості розвитку - в ефірі Польського радіо для України

Підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Авторська програма Лариси Задорожної і Олексія Бурлакова

Історія 66-річної волонтерки Леоніди Костецької, яка вже майже три роки допомагає українським пасажирам на залізничному вокзалі у Перемишлі

За яким далі сценарієм може піти Росія? Що важливого приховує дно Балтійського моря, та як повномасштабна російська війна в Україні стала новим поштовхом для розвитку військової сфери ІТ-технологій? На ці теми автори програми «На прицілі» Вікторія Машталер і Тарас Андрухович розмовляли з польським військовим істориком, політологом, професором Університету ім. Яна Кохановського у Кельцях Кшиштофом Кубяком, керівником однієї з українських компаній з вироблення дронів та розробки систем наведення для артилерії Андрієм Турко та військовим, інструкторо

Авторська програма Мар'яни Кріль. У програмі - розмова з Гордієм Старухом, українським музикантом, лірником, майстром колісних лір та мультиінструменталістом. Наприкінці минулого року Гордій Старух видав альбом «Світло», у якому запрезентував колядки та щедрівки, прочитані по-новому. Кожна пісня у ньому – промінь, що з’єднує давнє і сучасне, відкриваючи містичну глибину нашої культури. Одну із колядок на платівці музикант виконав із дитячим гуртом «Краєчка/Krajeczka» з Перемишля. Це послання до світу, подяка і водночас нагадування про тисячі українських д

Український бізнес після повномасштабного вторгнення росії в Україну змінив своє бачення інвестування в українську економіку іноземного капіталу. Тепер все більше підприємців бачать доцільність ширшого залучення іноземних інвестицій в українську економіку та відбудову України. Разом з тим, український бізнес мусить навчитися європейських підходів до написання бізнес-проєктів. Про це говорить директор представництва Союзу польських працедавців в Україні у 2023-2024 роках Назарій Волянський. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Найбільший кіноархів України Довженко-Центр запустив власний онлайн-кінотеатр, де глядачі мають змогу дивитися українські фільми різних епох легально і в найкращій якості.  На платформі «Довженко-Центр. Онлайн» представлено фільми, оцифровані Кінолабораторією, які раніше можна було переглянути лише на фестивалях, спеціальних показах і програмах. Стрічки доступні в будь-якій точці світу, а вартість перегляду одного повнометражного фільму станосить 85 гривень. Про створення цього проєкту, його унікальність та репертуар з комунікаційницею Довженко-

Розмова Світлани Берестовськой та Олексія Стеценка з Артуром Баглюком, директором Польсько-український торговельно-промислової палати в Кракові.

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Наразі в Шенгенській зоні 29 країн. З них 25 є членами ЄС, а решта це Ісландія, Швейцарія, Норвегія та Ліхтенштейн. Ще торік країн-учасниць було на дві менше, проте Румунія та Болгарія долучились з початком січня 2025-го. На вступ ці країни чекали 18 років. Останнім часом на їхній вступ наклала вето Австрія, пояснюючи своє рішення можливим посиленням нерегульованої міграції. Чому нарешті Австрія дала зелене світло? І чи справді зона Шенгену сьогодні є простором вільного пересування? Запрошуємо почути думки експертки Мальвіни Талік з Інституту регіону Дунаю т

Розмова Олексія Бурлакова і Лариси Задорожної з  відомою українською телеведучою Оксаною Гутцайт.

У січні 2025 року Лос-Анджелес та прилеглі райони охопили масштабні лісові пожежі, що призвели до значних руйнувань, людських жертв та масових евакуацій. Серед постраждалих — голлівудські зірки та звичайні мешканці, як Аліція Червінська, полька, яка втратила своє житло. У новому випуску програми ми з'ясуємо, як зміна клімату впливає на ці катастрофи, чому масштаби пожеж зростають та як науковці оцінюють кліматичні зміни. Ми поговоримо з експертами з екології, які пояснять, чому природні катастрофи стають все більш масштабними та як людська діяльність пог

Розмова Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського з Антоном Процюком, координатором програм ГО «Вікімедіа Україна»

У рубриці «Свій цех» — розмова про польського аванґардиста і автора теорії унізму Владислава Стшемінського, який був засновником першої колекції сучасного мистецтва у міжвоєнній Лодзі

Восени 2022-го у Кракові «Мартинка» відкрила шелтер для жертв фізичного, чи психологічного насилля

Пісня музичного дуету «Kwiat Jabłoni» нагадує про часи локдаунів, коли здавалося, що нічого гіршого трапитися з нами вже не може. Запрошуємо дізнатися, про що саме йдеться в цьому тексті. Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський

Передача Сніжани Чернюк цього разу в подкасті «Чи/я інформація» завершує цикл передач про інформаційний простір Балкан, а саме про тамтешню ситуацію з російською пропагандою та дезінформацією. Розмова з експертом Центру східних досліджень із групи Центральної Європи Лукашем Кобешком про інформаційну ситуацію в Північній Македонії

Про життя і смерть священномученика Єжи Попєлушка (1947—1984) — розмова Назара Олійника з професором історії Павлом Скібінським (Варшавський університет)

Підсумки семи днів у авторській програмі Лариси Задорожної.

На початку 2025-го в Польщі набув чинності довгоочікуваний закон про захист населення та цивільний захист. Документ підготувало Міністерство внутрішніх справ та адміністрації. Він створює систему захисту населення, яка у разі війни буде трансформована в цивільну оборону. Також встановлено, що щорічно на розвиток цивільної оборони держава виділятиме не менше 0,3% ВВП. Чи це багато, чи мало? Які зміни ще впроваджуються? Про це Анна Львова та Олексій Стеценко розпитали експертку Фонду міжнародної солідарності Агнєшку Пясецьку

Після того, як Україна не продовжила контракт із «Ґазпромом» на транзит російського газу до Європи, хоч, пам’ятаємо, що ще раніше «Ґазпром» сам припинив це постачання, ціни на газ у Європі підскочили. Чи означає це, що рішення України показало голу правду? Тому що, здавалося б, з моменту початку війни в Україні, коли на Україну напали росіяни, країни Європи послідовно скорочують імпорт газу з Росії. А до 2027 року Європа цілком могла би відмовитися від російського газу, в тому числі скрапленого. Матеріал опрацював Володимир Гарматюк

Польська політика цього тижня концентрувалася на питанні присутності Беньяміна Нетаньяху на заходах з нагоди річниці визволення концентраційного табору Аушвіц та навколо контроверсійної заяви кандидата на пост президента Польщі Кароля Навроцького щодо майбутнього України. І саме про це розповість Дарʼя Юрʼєва у свіжому епізоді подкасту «Польща. Підсумки тижня».

Дезінформація, враховуючи масове поширення штучно створеного контенту, стає дуже серйозною загрозою для суспільства та нашої безпеки в цілому. Алгоритми, які керують соціальними мережами, сприяють тому, що суспільство поляризується, а самі мережі отримують від цього прибуток. Суспільства також стають дедалі більш поляризованими, і з’являється все більше груп або акторів з крайніми поглядами. І враховуючи всю тенденцію збільшення фейкових новин, маніпуляцій і дезінформації, виникають питання, як регулювати медіаринок, і яка роль держави/держав чи мі

Orkiestra Galicja - Оркестр Галичина - записав свій перший альбом Drogi, [Дороги - укр.]. Orkiestra Galicja - це проект Капели Нівінських, присвячений музиці польсько-українського прикордоння, що належить до давньої Галичини. Ця територія була домівкою для багатьох традицій, що існували поруч протягом століть, що особливо можна почути в музиці. Гурт черпає з традиційного репертуару танців і пісень польського Підгір'я та українського Прикарпаття, околиць Ряшева, Львова, Тернополя. Музика Оркестру Галичина Orkiestra Galicja сьогодні показує різнобарвність давньої Галичини, не відтв

Світ активно готується до нової ери військових конфліктів, де ключову роль відіграватимуть кіберпростір та робототехніка. У відповідь на зміну характеру загроз європейські країни все більше інвестують у розвиток технологій, здатних забезпечити перевагу в цифровому середовищі та на полі бою, де автономні системи замінюють людину. Як російська війна в Україні змушує світ переформатовувати свій ВПК? На цю тему авторка програми «На прицілі» Вікторія Машталер розмовляла з воєнним експертом Антоном Міхненком, воєнним істориком, головою громадської орга

Чи є шанс балотуватися в опозиційних білоруських політиків? Який сценарій готується, якщо до влади знову прийде Лукашенка? Про це Дар'я Юр'єва та Лариса Задорожна говорили з політологом Павлом Усовим, а також з міжнародним оглядачем Зміцером Міцкевичем

Від 1 січня цього року Україна припинила транзит російського газу своєю територією. 7 січня до Верховної Ради України також внесено законопроєкт про припинення транзиту газу і нафти з Росії територією України на час воєнного стану. Український економічний експерт, головний редактор порталу «Гроші» Олександр Крамаренко має сумніви, що саме цей законопроєкт буде прийнято, але не виключає ухвалення альтернативного від монобільшості, хоч і подібного змісту. Про долю української газотранспортної системи, перспективи постачання газу до Європи після війн

Польща, чия енергетика та економіка все ще базуються переважно на вугіллі, стикається з проблемою декарбонізації, беручи до уваги свої економічні інтереси і свою роль промислового лідера в Центральній і Східній Європі. Що ж змінилося, і над чим працюватиме Польща в Раді Європи у контексті енергетичної трансформації? Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Вперше за останні 60 років  через територію України не проходить  газ із Росії до Європи. Російського газу в ЄС стало менше від першого січня 2025 року, коли Україна припинила транзит через свою територію. Україна та ЄС готувались до цього рішення та його наслідків. Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, запевнила, що серйозних загроз енергетичній безпеці немає, бо ЄС подбав про альтернативні маршрути постачання газу неросійського походження. Проте є голоси незадоволення від Словаччини та Угорщини. Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк досліджу

Розмова Світлани Берестовської та Олексія Стеценка із кінознавцем Алексом Малишенком про фільм польського режисера Патрика Веґи «Смерть Путіна»

Зміна клімату та погіршення навколишнього середовища становлять загрозу для Європи та решти світу. Для вирішення цих викликів було створено план дій Європейської Зеленої угоди. Він має на меті допомогти перетворити ЄС на сучасну, ресурсоефективну та конкурентоспроможну економіку: що дозволить досягти нульового чистого викиду парникових газів у 2050 році, в якому економічне зростання буде відокремлено від споживання ресурсів, де жодна особа чи регіон не залишиться позаду. Автор: Володимир Гарматюк

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

1 січня Польща обійняла президентство в Раді Європейського Союзу, змінивши на цій, так би мовити, посаді, Угорщину, Польща найближчих пів року керуватиме процесами, які визначатимуть рух Європейського Союзу. 3 січня у Варшаві відбулася урочиста інавгурація польського президентства у Раді Європи. Головним пріоритетом польського президентства в Раді Європі, є безпека. Гасло польського президентства - «Безпека, Європо!» Причому, безпека в різних вимірах і на різних площинах. Тут багато шансів, але й разом з тим багато викликів і складних моментів, які краї

Якщо, відповідно до політики ЄС, із 2027 року не буде нових заявників, вважають експерти, скраплений газ може бути проблемою, але польське президентство в ЄС уже оголосило, що буде домагатися ембарго на скраплений газ із Росії, аби закрити чинні санкції

«Вже понад 20 років ми співпрацюємо з містами-партнерами в Україні, але військова ситуація спричинила те, що характер проєктів, дещо змінився» – зазначає Евеліна Грабан з  Центру Міжнародної Співпраці Міської Ради Любліна

Про готелі та гірські станції, створені в міжвоєнний період, в ефірі Першого каналу Польського радіо розповідав професор Роберт Ґавковський з Музею спорту і туризму у Варшаві. У передачі «Звуки міста» пролунало опрацювання цього матеріалу

Авторська програма Мар'яни Кріль. У «Міжкультурних діалогах» - розмова з проф. Джованною Броджі Беркофф - італійською славісткою та україністкою, відомою українофілкою. У 60-х роках професорка почала налагоджувати контакти з Польщею і приїжджати сюди на наукові студії. Досліджуючи польську та російську літературу доби бароко, вона відкрила для себе українську літературу цього періоду. Завдяки її праці та відданості справі, українська культура, література та мова стали об'єктом зацікавлення та наукових досліджень в італійських університетах.

У цьому випуску програми про театр «На кону» говоримо про спектакль «Зимова казка» у Повшехному театрі імені Зиґмунта Хюбнера у Варшаві і чотири прем’єри сезону Театру Польського у Бидґощі

Авторська програма Дар’ї Юр’євої та Світлани Берестовської. Гості програми - польський письменник та мандрівник Сергіуш Пінкварт та психотерапевтка Наталія Кокоріна

Проблема виникне у багатьох жителів невеликих міст, де пунктів роздільного збору відходів немає

«Трамп говорить повну маячню [..] Єдине, чого ми можемо очікувати від Трампа, це те, що ми не знаємо, чого очікувати», - говорить доктор Кароль Шульц, американіст Вроцлавського університету

Про літературний рік у Луцьку розмовляємо з директоркою Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» та засновницею Літературної платформи «Фронтера» Еллою Яцутою

Олена Герасим'юк — українська поетеса, письменниця, волонтерка і парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри». Нещодавно у Празі відбулась її зустріч з українською громадою і творчий вечір, на якому побувала Світлана Мялик та записала «Розмову»

Міністр національної єдності України Олексій Чернишов наголошує, що кожен українець, незалежно від місця проживання, важливий для України. Водночас примусу чи змушення українців повертатись додому не буде. Світлана Мялик дізнавалась про візит українського міністра до Варшави та як Міністерство національної єдності працюватиме з багатомільйонною українською громадою за кордоном, зокрема, у Польщі.

У передачі «Здорова голова» про вплив співу на ментальне здоров'я людини, про важливість збереження традиції для збереження відчуття приналежності до спільноти та інтеграції в середовищі, про дослідження лемківських пісень розповідає авторка та ініціаторка проекту «Лемко-співи» Наталя Кухар

Частина 1 розмови Сніжани Чернюк із Тодором Ґалєвим, керівником наукових досліджень, та Светославом Маліновим, аналітиком із питань економіки Центру вивчення демократії в Софії. Проросійський ухил у модерації на фейсбуку, сайти-гриби й таргетування — приклади технік, які використовує росія проти західної демократії в Інтернеті

Частина 2 розмови Сніжани Чернюк із Тодором Ґалєвим, керівником наукових досліджень, та Светославом Маліновим, аналітиком із питань економіки Центру вивчення демократії. Партії та кандидати, які з'являються нізвідки й раптом через соцмережі набирають величезну кількість прихильників, так чи інак виявляються проросійськими й різними способами прориваються чи пролазять до влади

Про освіту для українських дітей у Польщі, зокрема вимушених переселенців, про освітні новації, які були впроваджені впродовж 2024 року, а також, чого варто очікувати в освітній галузі в новому році, Світлана Мялик поговорила із Анастасією Хованяк, експерткою з питань освіти, очільницею освітнього центру у Кракові

Подарунок пряника з конкретним зображенням символізувало відповідне побажання: щастя, здоров'я чи плодовитості, тож створення форм для його випікання було особливим мистецтвом

Шотижнева рубрика Дарʼї Юрʼєвої, в якій вона підбиває підсумки тижня, що минає, саме у Польщі. Яким запамʼятається полякам перший тиждень нового 2025 року?

Чи змінилася ситуація на фронті, передусім на Курщині, згадаємо авіатрощу в Казахстані і порівняємо з минулим, де Росія не вперше стріляє і влучає у цивільні авіалайнери. На ці теми автори програми «На прицілі» Тарас Андрухович та Вікторія Машталер поговорили з польським політологом, працівником Інституту Центральної Європи Анджеєм Щабацюком, українським політологом, юристом, аналітиком Олексієм Буряченком та авіаційним експертом Богданом Долінцем

У молоді, яка не має радянського минулого, ставлення до життя — оптимістичніше. А готовність до можливих переговорів з Росією, не означає готовність поступатися. Про настрої українців щодо можливих перемовин з рф за результатами соцопитування, — у матеріалі Олександра Савицького

Авторська програмаа Мар'яни Кріль. На Підгаллі вірять, що доки люди колядують, доти не буде кінця світу, а також у те, що Ісус народився під Ґєвонтом - голою у Татрах, і що першими його відвідали пастухи - ґуралі. Про це також співаються у колядках з цього регіону. Традиції колядування на півдні Польщі - багаті і різноманітні. Про них розповідають музикант Кшиштоф Требуня-Тутка і учасники фестивалю Żywieckie Gody у Живці

3 січня відбудеться офіційна інавгурація польського головування в Раді Європейського Союзу. Девіз головування: «Безпека, Європо». Премʼєр Польщі Дональд Туск неодноразово наголошував, що Варшава планує сконцентрувати свою увагу саме на безпеці у широкому розумінні цього слова. Тож питання війни Росії проти України, зміцнення східного флангу НАТО та модернізація оборонних спроможностей Спільноти будуть ключовими, але, звичайно ж, не єдиними темами пів річного головування Польщі в ЄС. Чого ж нам очікувати, дізнаємося в епізоді подкасту «Погляд», який п

CNN рекомендує місця, які варто відвідати у 2025 році.  У список потрапило польське місто Ґданськ. Воно й не дивно, бо тут розпочалася Друга світова війна, зародився рух «Солідарність», який відіграв важливу роль у падінні комуністичного режиму в Польщі. Але це ще не весь перелік визначних історичних подій. Також привертає увагу туристів і море та зручність самого міста. Зокрема і Європейська комісія у 2023 році визнала Ґданськ одним з найкращих міст для життя, бо більшість його мешканців задоволені умовами проживання. Про унікальність Ґданська в ранковому

Новий рік буде наповнений новими геополітичними викликами. Розпочався 2025 інтенсивно  — Україна перекрила постачання газу з Росії до ЄС, Польща розпочала головування в Раді ЄС. Проте побоювання викликає президентство Дональда Трампа в США, яке має розпочатись 20 січня, до того ж останнє повалення режиму Башара Асада в Сирії показує, що крім невизначеностей, про які ми знаємо, є ще чимало таких, які передбачити важко. Тож про ці та інші виклики у 2025 році Анна Львова та Олексій Бурлаков розпитали політолога Тараса Семенюка

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Головування Польщі в Раді ЄС розпочалась 1 січня цього 2025 року. У багатьох аспектах воно буде визначальним, адже припадає на час після обрання нового Європейського Парламенту та нової Європейської Комісії. Також війна Росії проти України триває, попереду інаугурація Трампа, і до того ж бракує стабільності урядам Франції та Німеччині. Тож очікувань від дій Польщі в наступні шість місяців чимало. Який план має країна, щоби втілити ці сподівання? Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк запрошують почути голоси польських політиків, а також коментарі політоло

У цьому подкасті ми досліджуємо RT (Russia Today) — ключовий інструмент інформаційної війни Росії. Як цей медіагігант маніпулює фактами, транслюючи пропаганду Кремля? Чому абсурдні наративи на кшталт «зомбі-вояків» чи біолабораторій знаходять відгук? Розбираємо механізми дезінформації та її вплив на суспільну думку й глобальну аудиторію

Про те, як представники української громади в Чехії та активісти чеського суспільства намагаються протистояти дезінформаційним кампаніям росії, Світлана Мялик поцікавилась в українців Чехії та чеських друзів України

Швеція може слугувати позитивним прикладом боротьби з дезінформацією. На державному рівні вона її проводить, зокрема, за допомогою Шведської агенції психологічного захисту. Агенція запрацювала за місяць до повномасштабного російського вторгнення в Україну, у січні 2022 року. Тож на час великої війни в Україні Швеція могла протистояти російським впливам. Крім того, діяльність агенції була надважливою у час вступу Швеції в НАТО. Проте росія не зупиняється ні на мить, тому агенція виконує важливу роль і сьогодні. Керівник штабу Шведської агенції психол

У передачі «Фіксована фокусна» слухаємо розмову з українською фотографинею Лізою Власенко, яка з Польським радіо для України  поділилася досвідом проживання та роботи у Берліні, досвідом волонтерства та пропагування України за кордоном

Про значення емоцій та важливість позапрофесійної фізичної активності для підтримання ментального здоров'я людини на належному рівні у передачі «Здорова голова» розповідає психологиня Оксана Щуйко

У передачі «Звуки міста» говоримо про те, де шукати «першу зірку» на Святвечір? Більше на цю тему в ефірі Першого каналу Польського радіо розповів Заслав Адамашек з Національного музею Техніки у Варшаві. В ефірі Польського радіо для України пролунало опрацювання матеріалу

«Скриня» — подкаст про ідентичність. Як повномасштабне вторгнення вплинуло на самовизначення казахів. Популяризація казахської мови і народної культури. Радянська ідентичність і пострадянські травми як спільний досвід України і Казахстану. Експерт: Пьотр Погожельський, віцедиректор Польського радіо для закордону, ведучий подкасту Po prostu Wschód. Ведучі: Мар’яна Кріль, Олена Руда.

Зимові свята це час для родини та друзів. Для тих, хто не може провести цей час у гроні близьких, свята це радше болюче нагадування про цю реальність. Відстороненість від святкувань можуть створити відчуття самотності. Свята також можуть підіймати рівень тривоги. На порозі Новий рік. Як правильно себе налаштувати, не заганяти  в глухий кут, і як попрощатися з поганим у старому році та знайти хороше у новому? Порадами поділилась психологиня Наталія Карапата. Вона  була гостею ранового ефіру Польського радіо для України, говорили з нею Світлана Берестовсь

Про співпрацю та відносини Варшави і Праги, про підтримку України на шляху до Європейського Союзу в часи війни, стримування російської агресії Світлана Мялик поговорила з Уповноваженим чеського МЗС з питань Східного партнерства Давідом Стуліком

В оформлені неороманського костелу Божого Провидіння у Весолій Єжи Новосєльський мав велику свободу. Він не лише створив поліхромні зображення, а й переробив деякі архітектурні елементи

Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією і кібератаками, співпрацю Посольства України в Чеській Республіці з владою країни та імунітет чеського суспільства до російської пропаганди Світлана Мялик розпитала в українських дипломатів, представників чеського уряду та експертного середовища

Швеція вирізняється стійкістю до російської дезінформації. Навіть у процесі вступу до НАТО країна витримала хвилю російських фейків та спроб дестабілізувати суспільство. І це не тому, що Швеція не має больових точок, на які може тиснути Росія. Секрет в усвідомленні вразливостей і роботи над ними. На державному цю роботу проводить Шведська агенція психологічного захисту. Анастасія Купрієць вирушила до Швеції, щоби зсередини подивитись на те, як шведське суспільство справляється з російськими інформаційними впливами, а також дізнатись, які російські

Цього тижня у програмі «Польща. Підсумки тижня» Дар’я Юр’єва підбиватиме підсумки не лише тижня, що минає, а цілого 2024 року. Які події найбільше вплинули на політичне життя в Польщі, які тенденції ми могли помітити в польсько-українських стосунках цього року, на що варто звернути увагу та що було важливим у році, з яким ми прощаємося

Авторська програма Мар'яни Кріль. Вдруге за багато-багато років переважна більшість українців святкують Різдво за новоюліанським календарем. Чим особиливий цей час? Як українці колядували і колядують в різних частинах України? Чи в колядках завжди розповідається про народження Христа? Про це та інше розповідає фольклорист, етномузиколог, керівник і співзасновник українського ансамблю автентичного співу "Божичі" Ілля Фетисов

Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією в інтерв’ю Світлані Мялик розповів чеський фахівець з інформаційної безпеки Роман Маца

Період свят часто наповнений смаколиками, і насправді чудово себе ними потішити. Проте як зробити це з найменшою шкодою для здоров'я? Чи реально сформувати здорову тарілку за святковим столом? Як формувати корисні харчові звички  й не відступати від них? І як подбати про себе, якщо здорове харчування все ж відійшло на другий план? Про це в ранковому ефірі Польського радіо для України розповіла фахівчиня зі здорового харчування та кондитерка Ксана Федорова. Розмову провели Олексій Стеценко та Світлана Берестовська

Чому раптом в Україні всі заговорили про вибори? На ці та інші питання відповіді шукатимуть ведуча Дар'я Юр'єва та Лариса Задорожна разом зі своїми співрозмовниками головною редакторкою українського видання «Лівий берег» Сонею Кошкіною, колишнім міністром закордонних справ Польщі Адамом Ротфельдом. Також почуєте думки очільника Міністерства національної оборони Польщі та віцепрем’єр-міністра Владислава Косіняка-Камиша та голови Бюро національної безпеки Польщі Яцека Сєвєри

Про можливі шляхи припинення російської агресії проти України, та чи може ця зима стати переломною, автори програми «На прицілі» Тарас Андрухович та Вікторія Машталер розмовляли з польським істориком та політологом, працівником Католицького університету у Любліні та Інституту Центральної Європи, доктором Анджеєм Щабацюком та з українським публіцистом, політичним оглядачем Остапом Дроздовим

Європейський союз складається із християнських країн. Проте християнські вірування також різняться. Колись ці релігійні розбіжності були причиною війн, проте Європа навчилась об'єднуватися заради спільного кращого майбутнього. Які традиції зимових свят спільні для ЄС? А які є цікаві відмінності та особливості традицій святкування у Польщі, Італії, Швеції та Болгарії? Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк поговорили зі знавцями культури та мешканцями цих країн, щоб дізнатись більше про святкування Різдва та інші зимові свята

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Ведучі Дар'я Юр'єва та Світлана Берестовська разом зі своїми співрозмовницями розмірковують над тим, як можна поєднати українські та польські традиції святкування Різдва, та діляться своїми сімейними традиціями

Українсько-польська програма Марціна Ґачковського і Олени Рудої про сучасну українську і польську літератури. Автори програми читають по одній книжці з сучасної літератури на заздалегідь обрану тему: Марцін — з польської, Олена — з української. Хто що прочитає — для обох несподіванка. Тема 11-го епізоду — сучасна поезія: як і навіщо читати, писати і перекладати вірші.

Час новорічних свят — це не лише подарунки, прикрашені ялинки та святкові столи, але й тонни відходів, надмірне споживання енергії та шкода для довкілля. Як святкувати, щоб радіти, але не завдавати шкоди планеті? Про це в програмі Бентежить разом з експертами з екології та свідомого споживання ми обговоримо, як зробити святкування більш екологічним та відповідальним. Також почуємо думки людей про те, як вони ставляться до ідеї святкувати з турботою про природу

Запрошуємо послухати репортаж зі святкування 10-річчя Клубу українських жінок, який діє в Українському домі у Варшаві

На виставці у Музеї Пана Тадеуша представлено сім німецькомовних стародруків Анґелуса Сілезіуса з XVII і XVIII століть з колекції Оссолінеум, які торкаються релігійно-містичної тематики його творчості

Ветеран війни росії проти України, амбасадор проекту BreakTheFake Владислав Задорін поділився з польськими та українськими журналістами у Варшаві своїм досвідом перебування в полоні та розповів про катування, яких зазнають українські військовополонені і цивільні за російськими ґратами. З Владиславом Задоріним та представниками проєкту BreakTheFake поспілкувалась Світлана Мялик

На ХХХІІ Ярмарку історичної книги у Варшаві представили нову книжку відомого американіста Збіґнєва Лєвіцького «Історія Сполучених Штатів Америки 1607-2024. Від поселення до великої держави». На заході побував Назар Олійник

Авторська програма Мар'яни Кріль. Християни західного і східного обрядів починають святкувати Різдво - одне із найбільших християнських свят. Свято, багате на традиції, що тісно переплітаються із релігією та народними звичаями, віруваннями, має вимір світла, добра, надії... Гостя програми «Багатокультурна Польща» Марія Туцька поділилася тим, як на польсько-українському прикордонні святкують Різдво, а саме у Перемишлі, де тісно переплетені дві традиції - східна і західна, також Михайло Притула і Гриць Суханич розкажуть про лемківські вертеми і кількатиж

Про дотримання прав українців у Польщі, а також хто і в який спосіб може звернутись до Представництва Омбудсмана України в Польщі, Світлана Мялик поговорила із Анною Стожко — керівником Представництва, очільницею Українсько-польською медіаплатформи.

«Для України важливо, щоб вона не лишилась без підтримки західних партнерів, у тому числі США, держав ЄС, зокрема, Польщі», — на цьому наголосив у «Розмові» зі Світланою Мялик кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. Політолог розповів про значення головування Польщі в Раді ЄС з початку нового року, можливі сценарії щодо так званого «перемир’я», а також гарантії безпеки для України

«Скриня» — подкаст про ідентичність. Як релігійна і культурна ідентичність відкриваються під час святкування Різдва Христового, розповідає отець Марек Блаза, богослов, викладач, служить у східному і західному обрядах. Ведучі: Мар’яна Кріль, Олена Руда.

Гостя ранкової програми Польського радіо для України — українська співачка Ірина Лазер. Ведучі: Світлана Берестовська, Олексій Стеценко.

Про те, як українська національна меншина допомагає захисникам, про машини для українських військових і тисячі проїханих кілометрів між Перемишлем і Донецькою областю — у розмові з гостями Польського радіо для України

Дар'я Юр'єва в щотижневій рубриці підбиває підсумки тижня, що минає в Польщі.

Економічний стан ЄС не надто втішний. Про це у своєму звіті наголошував Маріо Драґі, ексочільник Європейського центрального банку. В рекомендації його звіту зазначена величезна сума грошей — близько 800 мільярдів євро на рік має інвестувати ЄС, щоб узагалі хоча б думати про підтримку конкурентоспроможності щодо США і Китаю. «Екзистенційний виклик для ЄС» — так називається аналіз Драґі та його команди. Як перетворити цей екзистенційний виклик на шанс на якісні та довгострокові зміни? Про це Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк поговорили з експерта

Авторська програма Мар'яни Кріль. «Morye» i «Wspak» – лауреати конкурсу «Відкрита сцена» на 34-му Фестивалі «Фолькові Миколайки». Саме з ними сьогодні почуємось у програмі «Витоки» в ефірі Польського радіо для України. «Morye» перемогли на цьогорічному конкурсі, вони представили авторську музику, натхненну традицією. Дует «Wspak» у своїй творчості черпає з української, лемківської традиції, звертаючись, з одного боку, до коріння, а з іншого – показуючи багатство традиції, що існує в Польщі і має сильний голос. Дует отримав на конкурсі відзнаку за неймовірну зпівзв

Європейська миротворча місія — чи зможуть лідери домовитися про відправку своїх військ в Україну? Про це говоритимуть Дар'я Юр'єва та Олексій Бурлаков у щотижневому подкасті «Погляд» разом з польським публіцистом провідного видання Dziennik Gazeta Prawna Збіґнєвом Парафяновичем та Вʼячеславом Потапенком, заступником директора Національного інституту стратегічних досліджень

Авторська програма Мар'яни Кріль. «На захід від Бугу. Щоденники з пограниччя» - книга української історикині, культурної антропологині, докторки Юлії Буйських. Це своєрідний антропологічний репортаж. Книга створена на основі польових щоденників та подорожніх нотаток, зроблених авторкою під час етнографічних досліджень та мандрівок Польщею у 2015-2018 роках. Юлія Буйських проводила дослідження на польсько-українському, польсько-білоруському та польсько-німецькому прикордонні. Результати її досліджень були описані в кількох наукових статтях, але автор

Недостатнє розуміння впливу кіберпростору на реальне життя й нестача власкорів в Україні — між іншим, про такі проблеми інформаційного простору була розмова з Андреєю Михайловіч, президенткою Woman4Cyber Montenegro та Марком Вешовичем, редактором онлайн-новин на національному державному телебаченні Чорногорії, Радіотелебачення Чорногорії

Чи можливий світ без бідності, як функціонує економіка України в умовах війни і на чому ґрунтується фінансова грамотність, в ранковому ефірі Польського радіо для України розповів соціолог, ректор Київської школи економіки Тимофій Брік. Ведучі: Світлана Берестовська, Олексій Стеценко.

Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

За яких умов ймовірна миротворча місія військ країн НАТО в Україні, який формат «перемир’я» був би найбільш вигідним для української держави у нинішній геополітично-військовій ситуації, та чи можуть критичні ресурси України бути однією з причин, чому Росія розв’язала війну. Цими темами цікавилися автори програми «На прицілі» Тарас Андрухович та Вікторія Машталер у польського військового історика й політолога, професора Університету ім. Яна Кохановського у Кєльцях Кшиштофа Кубяка, публіциста видання Dziennik Gazeta Prawna Вітольда Сокали, українського політ

19 грудня у кав’ярні-книгарні «Ніч» у Кракові відбудеться відкриття персональної виставки Олени Каїнської. На виставці буде представлено 23 картини із циклу «Поріг», який Олена створила в межах мистецької резиденції від фонду Fundacja Widowisk Masowych у Кракові. Мисткиня розповіла подробиці в ранковому ефірі Польського радіо для України. Ведучі: Світлана Берестовська, Олексій Бурлаков.

Про переїзд до Польщі з Литви, навчання у Театральній академії, акторську кар'єру та досвід знімання в українському фільмі з польською акторкою театру та кіно Вікторією Ґородецькою розмовляла Ольга Трембач

Розмова Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського з домристкою, композиторкою та фолк-співачкою Наталією Утешевою-Касянчик

«Багато інших режимів у світі, які певною мірою були орієнтовані на Росію, побачили, що Росія неефективна, що вона не в змозі захистити своїх, що єдине, що вона може запропонувати — це рятувальний політ до Москви для диктатора та його найближчої родини», — говорить публіцист видання Dziennik Gazeta Prawna, викладач Університету імені Яна Кохановського у Кєльцях доктор Вітольд Сокала. Чи Росія, намагаючись вести глобальну гру за радянським зразком, переоцінила свої сили на Близькому Сході?

Про історію та особливості цьогорічного вручення Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського, яку присуджує польсько-українське журі, в ранковому ефірі Польського радіо для України ведучим Анні Львовій і Олексію Бурлакову розповів директор Польського інституту в Києві Ярослав Ґодун.

Гості Польського радіо для України — Ніка Юрчук та Віктор Щиґєл — дует, котрий поєднує білий голос із південноамериканськими ритмами

У Варшавському Театрі Атенеум ім. Стефана Ярача відбулася прем'єра спектаклю «Мишоловка» за Аґатою Крісті. На театральному кону «королева детективів» є нечастою гостею

Політичні підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Про що мріють діти на прифронтових та деокупованих територіях і як долучитися до допомоги в реалізації їхніх мрій, в ранковому ефірі Польського радіо ведучі Світлана Берестовська та Олексій Стеценко розпитали психологиню з ініціативи «Олені святого Миколая» Катерину Шутальову.

«Скриня» — програма про ідентичність. Чим живе українська національна меншина в США, чи можливо асимілюватися в Америці, хто вивчає українську як іноземну, розповідає Андрій Живачівський, вчитель історії в українській суботній школі Філадельфії та викладач української при Українському музеї у Нью-Йорку. Ведучі: Олена Руда, Мар’яна Кріль.

Про майбутнє польсько-української співпраці, питання легалізації, підтримки бізнесу, нову міграційну політику Польщі, Світлана Мялик поговорила із співзасновником і членом правління Фонду Stand With Ukraine Андрієм Цяпутою

35 шедеврів європейського живопису, а також портшез і скриню кассоне із колекції Музею Ханенків у Києві до кінця березня можна побачити на виставці у Королівському замку у Варшаві

Про активізацію на дипломатичному фронті в Європі та роль Польщі у геополітичних процесах, спрямованих на припинення війни росії проти України, Світлана Мялик поговорила із польським журналістом, редактором щоденника Dziennik Gazeta Prawna, публіцистом Міхалом Потоцьким

Авторська програма Мар’яни Кріль. У Любліні відкрився 34-й фестиваль Mikołajki Folkowe. Mikołajki Folkowe - це міждисциплінарний фестиваль. Провідною темою є музика, натхненна традиційною музикою, представлена і популяризована у спосіб, привабливий і зрозумілий для сучасної молодої аудиторії, оригінальний і сучасний. Головною зіркою суботнього концерту буде гурт Hudaki Village Band із Нижнього Селища Хустського району на Закарпатті. Hudaki Village Band - це дев'ять музикантів з українських Карпат, багатий і різноманітний етнічний вплив та 23 роки виступів на сотнях фестивалів і концер

Шотижнева рубрика Дарʼї Юрʼєвої, в якій вона підбиває підсумки тижня, що минає, саме у Польщі. Дізнаємося найважливіші події, якими жила Польща

Росія не прийшла на допомогу диктатору та втрачає свої позиції на Близькому Сході. Як вихід російських військ із Сирії вплине на війну в Україні? Про це йдеться в авторській програмі Дарʼї Юрʼєвої та Лариси Задорожної

Огляд дитячої літератури про сильних дівчат: «Хлопчик з лісу» (Chłopiec z lasu) Цезари Харасімовича — про Алю, дівчинку в аутичному спектрі, яка допомогла хлопчику на білорусько-польському кордоні, «Ми повертаємось додому» Дзвінки Матіяш — про Аґату, її виїзд з дому через війну і повернення, «Сміховисько» Світлани Ройз — про Дару, яка через війну втратила вміння радіти, але з допомогою свідомих дорослих змогла його собі повернути. Ведуча: Олена Руда.

Українська служба Бі-Бі-Сі оприлюднила переможців цьогорічної премії «Книга року». Книжки переможців і тенденції розвитку премії в ранковому ефірі Польського радіо ведучі Світлана Берестовська та Олексій Стеценко обговорили з літературознавицею, критикинею Тетянею Трофименко.

Авторська програма Мар'яни Кріль. Вже майже три роки Анна Кудзя – реставраторка з Польщі, що близько 15 років працює над відновленням пам’яток в Україні, разом зі своєю польсько-українською командою реставраторів підтримують українських воїнів і медиків на фронті. Їхня ініціатива «Ukraina Pomagamy» розвивалася поруч із риштуваннями та важкою роботою над пам’ятками у майстерні. У передсвятковий час, аби придбати необхідні речі для чергової поїздки на фронт у січні, волонтери запрошують взяти участь у благодійному аукціоні, на якому можна придбати праці укра

Авторська програма Дар’ї Юр’євої та Світлани Берестовської. Говоримо про подарунки та благодійність.  Галіна Андрушків з фундації Uniters – експертка програми

У передачі «Здорова голова» говоримо про стрес і про те, який вплив на зниження рівня стресу мають, серед іншого, майндфулнес та техніки уважності. Про це в ефірі Першого каналу Польського радіо розповідали Дорота Мрувка, авторка книжок про медитацію, усвідомленість та техніки зменшення стресу, та Ярослав Гібас, який є автором багатьох популярних книг, що поєднують перспективи соціології, емоційного інтелекту та психології розвитку. В ефірі Польського радіо для України пролунало опрацювання матеріалу

У програмі «На прицілі» цього разу говоритимемо про боротьбу довкола позицій, із якими Україна та Росія можуть прийти до ймовірних перемовин або перемир'я, та про можливі наслідки падіння режиму Башара Асада для Кремля. Також спробуємо дізнатися більше про умовну міжнародну космічну коаліцію, яка надійно підтримує Україну під час війни, та яким чином регулюється «озброєння космосу». На ці теми журналісти Тарас Андрухович і Вікторія Машталер поговорили з генералом Війська Польського Станіславом Козєєм, доктором з Інституту міжнародних відносин Уніве

У передачі «Звуки міста» говоримо про оркестри, капельмейстерів та твори, які звучали при дворах правителів Речі Посполитої. Про це в ефірі Першого каналу Польського радіо розповідала  Анета Маркушевська, доктор філософії, музикознавиця з Інституту музикології Варшавського університету. В ефірі Польського радіо для України лунало опрацювання матеріалу

Українсько-польська програма Марціна Ґачковського і Олени Рудої про сучасну українську і польську літератури. Автори програми читають по одній книжці з сучасної літератури на заздалегідь обрану тему: Марцін — з польської, Олена — з української. Хто що прочитає — для обох несподіванка. Тема десятого епізоду — дружба.  Ukraińsko-polski podcast Marcina Gaczkowskiego i Ołeny Rudej o współczesnej literaturze ukraińskiej i polskiej. Każde z autorów czyta po jednej książce z literatury współczesnej na wybrany wcześniej temat: Marcin wybiera tytuł polski, Ołena — ukraiński. Wybrana pozycja jest niespodzianką dla rozmówcy. Temat dziesiątego odcinka to przyjaźń.

Сирія після падіння режиму Асада залишається однією з головних світових тем. Хто прийшов до влади, як це впливає на розвиток політики на Близькому Сході та у всьому світі, в ранковому ефірі Польського радіо для України розповів кореспондент Олексій Бурлаков, який зараз перебуває в Ізраїлі. Ведучі: Лариса Задорожна, Володимир Гарматюк.

Про історію захисника острова Зміїний, 25-річного Владислава Задоріна, який цими днями побував у Варшаві і розповів польським і українським журналістам про пекло російського полону та поділився планами на майбутнє. З Владиславом Задоріним поспілкувалась Світлана Мялик.

Розмова з Джабіром Дералою, очільником Центру громадянської свободи та головним редактором сайту CivilMedia з Північної Македонії, автором книжок про Україну, де на широкому тлі розглядаються факти і пропаганда, зокрема й про війну в Україні, у програмі «Чи/я інформація» Сніжана Чернюк

14 грудня у Варшаві відбудеться благодійний різдвяний ярмарок, усі кошти з якого будуть спрямовані на акцію «Свята без тата», щоб подарувати різдвяні подарунки понад 19 тисячам дітей, які живуть на лінії фронту в Україні. Подробиці в ранковому ефірі Польського радіо для України розповіла співорганізаторка ярмарку, комунікаційна менеджерка Українського дому у Варшаві Катерина Питлик. Ведучі: Яна Стемпнєвич, Марцін Ґачковський.

«Скриня» — програма про ідентичність. Як сприймають Україну у Фінляндії, присутність російських наративів, що змінилося після повномасштабного вторгнення, розповідають голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул й організаторка проукраїнських протестів Надія Федорова. Ведучі: Олена Руда, Мар’яна Кріль.

Авторська програма Мар'яни Кріль. У видавництві Вроцлавського університету вийшла книга історика, антрополога культури проф. Ярослава Сирника "Лемківське перехрестя". Суперечка про те, ким є лемки, розпочалася у другій половині ХІХ століття і триває донині. Про те, що сьогодні визначає ідентичність лемків, які історичні події на це вплинули, чому тривають дискусії про це - слухайте у розмові з проф. Ярославом Сирником

10 грудня відзначається міжнародний день прав людини. Свій початок цей день бере 1948 року, коли Генеральна Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. Вона визначає основні права і свободи, які повинні бути гарантовані кожній людині. Дотримання і захист прав людини є основою функціонування цивілізованого світу. Проте росія скоює злочини та права людини усіляко порушує. У Варшаві діє центр, який збирає свідчення злочинів РФ в Україні. Про його діяльність Лариса Задорожна та Володимир Гарматюк поговорили з Ольгою Коцюрубою, старшою радницею з

Перший тур виборів президента в Румунії відбувся 24 листопада, і на ньому неочікувано переміг Келін Джорджеску, не дуже відомий до виборів політик, який має антизахідну, і, відповідно, проросійську позицію. 8 грудня він мав змагатися за президентську посаду з Еленою Ласконі, яка має протилежні, тобто прозахідні погляди. Проте за два дні до другого туру Конституційний суд Румунії скасував результати першого. Причиною стало викриття технічного впливу на вибори на користь Джорджеску. Коли румуни зможуть віддати голос на очільника чи очільницю держави? Що

Видавництво KEW готує польське видання книжки «Дикий Захід Східної Європи» українського журналіста і військовослужбовця ЗСУ Павла Казаріна у перекладі полоністки Анни Урсуленко. З цієї нагоди у Варшаві, Вроцлаві та Кракові відбуваються зустрічі з автором. Про видання та дискусії довкола нього ведучі програми «Доброго ранку з Польським радіо для України» Світлана Берестовська та Олексій Стеценко поговорили з Павлом Казаріним.

Авторська програма Мар'яни Кріль. Якими є тенденції сучасного польського репортажу аудіо? Чи можна говорити про те, що у Польщі формується нова школа радіорепортажу, де використовуються експерименти і творяться аудіосеріали? Про це та багато іншого говорили під час ІІІ Міжнародної концеренції аудіорепортажу Audionomia. Гості програми - д-р Кінґа Сиґізман, дослідниця, Лодський університет, Міхал Слободзян, репортажист, Польське радіо PiK у Бидґощі, Аліція Ґлув, репортажистка, Студія репортажу Польського радіо, Маґдалена Сьвєрчинська-Долот, репортажистка, гол

Чи є шанс змусити грузинську владу продовжити євроінтеграцію? Як Кремль підігріває придушення протестів грузинів? І чому Грузія настільки важлива для росії? Авторська програма Лариси Задорожної й Олексія Бурлакова.

Події семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Стіна, що розділяє два паралельні світи, завжди надихала музикантів. «Коли я в'їжджав у Західний Берлін, у мене перед очима ставав розколотий організм, ніби розрізаний навпіл ножем», — згадує Казік Сташевський, лідер гурту Kult. На Музичному уроці розповідаємо про пісню Arahja та перекладаємо її українською. Запрошують Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський.

Авторська програма Мар'яни Кріль. У римо-католиків триває чотиритижневий час різдвяного посту, що називається Адвент. Він на два тижні коротший від різдвяного посту християн східного обряду, супроводжується різними цікавими обрядами, традиціями, поєднанням народних вірувань з релігійними практиками. Про те, як колись у польських селах виглядав Адвент розповідає етнологиня, фольклористка, доктор Аґнєшка Косьцюк-Ярош з Інституту наук про культуру Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні

Авторська програма Мар'яни Кріль. У Любліні вийшла книга видатного мовознавця, україніста, полоніста, славіста проф. Михайла Лесіва про українські фонетичні елементи у назвах місцевостей на Люблінщині. Праця була написана багато років тому, але за часів Польської народної республіки професору чинили перешкоди у її виданні. Лише через декілька років після його смерті рукопис було знайдемо в архіві. Середовище українців у Любліні вирішило видати працю. Про цей контекст розповідає голова Фонду духовної культури прикордоння отець-доктор Стефан Батрух. Т

Російсько-українська війна фактично показала низьку якість російського озброєння, через що Москва стрімко втрачає ринки збуту. За підсумками 2024 року, рф втрачає роль провідного експортера зброї — постачання скоротилися у 14 разів порівняно з 2021 роком. У якому стані перебуває воєнна економіка росії та скільки ресурсів вона має, щоб продовжувати війну, і чи буде в Україні мир і на яких умовах, і чому саме позиція України є вирішальною у так званих «перемовинах», і чому ця війна насправді ніколи не закінчиться? На ці теми розмовляли з польським науковцем,

У щотижневій програмі про найважливіші та найцікавіші події тижня, що минає, також про: пріоритети головування Польщі в Раді ЄС, побудову партнерських відносин між  Польщею та Україною, що дозволить зміцнити спільну безпеку, про найцінніші мистецькі твори з Києва у Варшаві, а також про 82-ий Краківський конкурс різдвяних шопок

Привіт і Cześć! Запрошуємо на двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Воєнний стан у Південній Кореї скасували. Президенту Юн Сок Йоль, який і запровадив воєнний стан, загрожує імпічмент. Військові повернулися до своїх частин.  апарат президента у повному складі подав у відставку. Згодом опоненти президента з Демократичної партії, яка має більшість у парламенті, розпочали процедуру його імпічменту, яка, скоріш за все, триватиме кілька днів. Які наслідки матимуть події у Південній Кореї для світу та як це стосується України й  Польщі? Про це в програмі Доброго ранку з Польським радіо для України Лариса Задорожна та Олексій

Нова Єврокомісія розпочала роботу першого грудня. У той самий день до Києва прибули новий президент Європейської ради Антоніу Кошта, висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас та комісарка із розширення Марта Кос. Тож підтримка України як один з пріорітетів Єврокомісії вже в дії. Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк дізнавалися про цей та інші аспекти діяльності нової Єврокомісії, враховуючи геополітичні та економічні виклики. Запрошуємо почути оцінку експертів Томаша Зайонца з ПІСМ, політолога Філіпа Терешкєвича та

Розмова Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського із Ольгою Мороз, координаторкою проєкту "Збережи свою ідентичність"

У Варшаві відбулася презентація книги Кіммо Рентоли «Фінляндія проти Сталіна. Від Зимової війни до Холодної війни 1939-1950». На заході побував Назар Олійник

Розмова з українською акторкою Анастасією Пустовіт, яка виконала одну з головних жіночих ролей у польському серіалі «Вперед, Брате», що вийшов на платформі Netflix

«Скриня» — програма про ідентичність. Про життя українців в Італії, збереження власної національної ідентичніості в умовах міграції та діяльність «Пласту». Співрозмовники: «дитина міграції» Іван Ягора та голова «Пласту» в Італії Іван Лемчук. Ведучі: Олена Руда, Мар’яна Кріль.

У передачі «Здорова голова» говоримо про вплив балету на ментальне здоров'я людини. Про свій досвід опанування цього танцю, дисципліну, зміни в психофізичному стані Польському радіо для України розповіла балерина Аґнєшка Словіковська

На Вроцлавському ярмарку добрих книжок українська репортажистка Марічка Паплаускайте презентуватиме книжку «Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці» разом з литовським поетом Маріусом Бурокасем. Які теми порушуватимуть під час зустрічі у Вроцлаві і про розвиток української репортажистики Марічка Паплаускайте розповіла в ранковому ефірі Польського радіо для України. Ведучі: Олексій Стеценко, Світлана Берестовська.

Парламент Австралії ухвалив закон, який обмежує доступ до соціальних мереж для дітей до 16 років, ставши першою країною, що запровадила такі суворі правила. Метою закону є захист молоді від негативного впливу соцмереж. У новому випуску підкасту «Бентежить» дізнаємося, як світ реагує на ці зміни, чи можливо впровадити подібне в Польщі, а також з’ясуємо, що думають мешканці Варшави про такі обмеження

Експерт Даніель Шеліговський: «Зараз потрібно якнайшвидше скористатися вікном можливостей»

Від 2 грудня 2024 року стартує реєстрація на пробіг Bieg na Piątką, який відбуде

Політичні підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Авторська програма Мар’яни Кріль. Українська естрадна музика 60-80-х років, натхненна традицією, сьогодні звучить по-новому… В ефірі Польського радіо для України у програмі «Витоки» зустрічайте київський гурт «МОВА», який грає і співає те, що звучало у теле- і радіоефірах близько 40-50-ти років тому. «МОВА» з’явилася під час повномасштабної війни як гурт і як ідея, показуючи українську музику ХХ століття у новому звучанні і заповнюючи ту нішу, що ще донедавна була заповнена російськомовним продуктом. Про ідею гурту і про музику, її перетворення розповідают

Основою для музею стала колекція польського колекціонера ХІХ століття Фелікса «Манґі» Ясєнського. Появі окремої будівлі установа завдячує режисерові Анджею Вайді та його дружині

Шотижнева рубрика Дарʼї Юрʼєвої, в якій вона підбиває підсумки тижня, що минає, саме у Польщі. Дізнаємося найважливіші події, якими жила Польща

Очікується, що Baltic Power забезпечуватиме електроенергією понад 1,5 мільйона польських домогосподарств. Будівельні роботи на морі розпочнуться на початку 2025-го, а технологічні запуски — у 2026-му. Baltic Power — спільний проєкт польської компанії Orlen та канадської Northland Power

У гостях в ранковій програмі на Польському радіо для України — ректор Українського католицького університету Тарас Добко. Ведучі: Світлана Берестовська та Олексій Стеценко.

Про Програму «Я у світі емоцій» призначену для вчителів 5-8 класів, які прагнуть підтримати своїх учнів, щоб їх не торкнулася криза психічного здоров'я, і прагнуть зробити так, щоб виховні уроки були можливістю для побудови добрих стосунків, в ефірі Першого каналу Польського радіо розповіла директор програми Йоанна Ґульчинська. В ефірі Польського радіо для України пролунало опрацювання матеріалу

Яку відповідь дадуть Київ і Захід? Обговорюють Дар'я Юр'єва та Лариса Задорожна у своїй щотижневій авторській програмі «Погляд»

У передачі «Звуки міста» говоримо про колишній Ананасовий будинок, збудований на початку 19 століття, який проіснував до Першої світової війни, після чого був переобладнаний у господарську будівлю. Матеріал на цю тему пролунав в ефірі Першого каналу Польського радіо. В ефірі Польського радіо для України пролунало опрацювання матеріалу

Росіяни використовують енергетичну зброю для ведення зовнішньої політики в Центральній та Східній Європі, та й загалом у глобальному масштабі, з самого початку створення Російської Федерації, тобто від розвалу совєцкого союзу. Раніше це також був важливий інструмент у проведенні їх зовнішньої політики. Вони зрозуміли, що енергетика, насамперед, галузь, пов’язана з їх енергетичною сировиною, вуглеводнями, газом і нафтою, є дуже важливим способом впливу на політику західних країн, насамперед, у європейському масштабі і, звичайно, на країни Центральної

Запрошуємо на домовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Авторська програма Мар'яни Кріль. Від початку війни на Сході України у 2014 році українська діаспора в Італії регулярно проводить громадські віче. У неділю, 24 листопада, з нагоди 91-ї річниці Голодомору в Україні у 1932-1933 роках чергова акція відбулася на площі перед Капітолійським музеєм у Римі. Про те, як громадська активність серед українців в Італії є важливим елементом інформування італійського суспільства про події в Україні - розповідають посол України у Ватикані Андрій Юраш, владика УГКЦ Іреней Білик та голова Українського християнського товариства

Авторська програма Мар'яни Кріль. У черговій серії «Багатокультурної Польщі» знайомимося з історією Адама Дубінського – голови Фонду «Караїмська спадщина». Караїми – це найменша етнічна група у Польщі. Це народ турецько-тюркського походження, який розмовляє караїмською мовою. Вони є сповідниками караїмської релігії, що спирається на мозаізмі. Основною і єдиною книгою, що визнається «караїзмом» є Святе Письмо Старого Завіту. Мова літургії караїмів – староєврейська. Зараз на території сучасної Польщі караїми живуть відносно недавно. Головні осередк

Політична демонстрація й психологічний вплив на Захід. Чи здатні й надалі європейські країни зберегти консолідованість та згуртованість у підтримці України та чи змінилися цілі путіна у війні проти України? Про це у програмі «На прицілі» з директором Центру східних досліджень (OSW) у Варшаві доктором Войцєхом Кононьчуком, який був гостем ефіру Польського радіо 24, з дипломатом, експертом Центру оборонних стратегій Олександром Харою та воєнним істориком, головою ГО «Центр мілітарної історії» Василем Павловим розмовляли Тарас Андрухович та Вікторія Маш

Українсько-польська програма Марціна Ґачковського і Олени Рудої про сучасну українську і польську літератури. Автори програми читають по одній книжці з сучасної літератури на заздалегідь обрану тему: Марцін — з польської, Олена — з української. Хто що прочитає — для обох несподіванка. Тема дев’ятого епізоду — адвент-читання.

Голова правління громадської організації Stand with Ukraine Наталя Панченко розповіла про головні тему Польсько-українського форуму майбутнього, який вдруге відбудеться у Варшаві 2 грудня

Американський медичний рух International Medical Relief здійснює благодійні місії по всьому світу. Про надання безоплатної допомоги українцям у Варшаві розповіла тімлідерка проєкту Ірина Лукеча

У щотижневій передачі «Здорова голова» про вплив медитації на ментальне здоров'я людини, а також способи подолання стресу за допомогою медитації розповідає засновник йога-студії Андрій Шадій

Як українським біженцям у Польщі не стати жертвами дезінформації і російських фейків? Про це Світлана Мялик поговорила із фахівцем з питань гібридної агресії, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою

Про те, як в освітніх закладах Польщі вирішують питання психологічної підтримки дітей, які пережили втрату близьких людей, у контексті подій останніх років — пандемії COVID 19, повномасштабної війни в Україні та нещодавньої повені в Польщі. Про це в ефірі Першого каналу польського радіо розповіла директор початкової школи номер 103 у варшаві Данута Козакевич. В ефірі Польського радіо для України пролунало опрацювання цього матеріалу

Авторська програма Дар’ї Юр’євої та Світлани Берестовської. Запрошені екcперти - ведуча програми про дитячу літературу на Польському радіо для України Олена Руда та представниця Zaczytani.org Катажина Навроцька

На нову частину іміджевої для України комп'ютерної гри  S.T.A.L.K.E.R. 2 фани чекали понад 15 років. Актор В'ячеслав Хостікоєв розповів про особливості її озвучання, яке трималося у секреті майже півтора роки

Розмова з доктором економічних наук Алєксандром Лашеком із компанії «Deloitte» для Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) та Вавжиньцем Чубаком, професором факультету економіки Університету природничих наук у Познані, а також коментарі Катерини Глазкової, виконавчої директорки Спілки українських підприємців, Олександра Пестрикова, юриста, спеціаліста відділу адвокації Українського дому, та Геннадія Радченка, керівника аналітичного центру СУП

«Скриня» — програма про ідентичність на Польському радіо для України. Як розвивалася локальна ідентичність Донеччини і Луганщини, розповідає Віталій Матухно, активіст із Лисичанська, упорядник збірки історій донецьких і луганських митців і культурних менеджерів «За нас, за вас і за Донбас», а про видання «Як Україна втрачала Донбас» — перекладач цієї книжки польською мовою Мачєй Пьотровський. Ведучі: Олена Руда, Мар’яна Кріль.

В Інституті ім. Збіґнєва Рашевського відбулися покази спектаклю «...because of Alma» празького театру. Постановка заснована на реальній історії австрійської скрипальки Альми Розе, племінницю Густава Малера

Завершилась конференція ООН зі зміни клімату — COP29. На ній ЄС виступав як єдиний представник, проте країни-учасниці союзу були присутні й окремо. Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк дізнавались про те, як країни ЄС узгоджують політику щодо навколишнього середовища, враховуючи різні моделі та економічні можливості країни? Чи  атомна енергія є найкращим ресурсом для забезпечення декарбонізації та енергетичної незалежності? Чому Зелена угода викликає спротив і про що йшлось в протестах польських фермерів проти МЕРКОСУР? На ці запитання відповіда

Протестувальники із «Podkarpacka Wieś Oszukana» (Підкарпатське «Обдурене село»), які заблокували польсько-український кордон на переході Медика-Шегині, призупинили протест до 10 грудня. Цікаво, що цього разу протестувальники не мають вимог до України, як це було на початку року. Однак, український кордон вибрали як важіль тиску на польський уряд. Протести на початку року були підсилені неправдивою, часом перекрученою, а іноді й відверто фейковою інформацією у польських і українських медіа. Експерти говорять, що це також вплинуло на накручування ситуації. Матеріа

У передачі про фотографію «Фіксована фокусна» — розмова з психологинею, фотографинею та волонтеркою Олею Дмитрів про роботу фотографа-портретиста в умовах повномасштабної війни в Україні, терапію за допомогою фотографії та волонтерську діяльність

25 листопада у світі відзначають Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. У ранковій програмі на Польському радіо для України про те, як жінкам захиститися від насилля, розповіла психологиня громадської організації «Ла-Страда Україна» Валерія Бондар. Ведучі: Світлана Берестовська та Олексій Стеценко.

Журналістка Альдона Гартвінська: «Півтора року я щомісяця їжджу в Україну з допомогою. Зазвичай на тиждень»

Ґінтаутаса Палуцкаса із соціал-демократичної партії назначили прем‘єр-міністром Литви. Хоча всі очікували, що це буде очільниця партії Вілія Блінківічуте. Партія соціал-демократів не набрала необхідної кількості голосів, щоби сформувати більшість, тож почався процес формування коаліції. І на здивування та навіть обурення як литовців, так і міжнародної спільноти, до коаліції запросили партію «Зоря Німану», популістську і сумнозвісну через антисемітські висловлювання її очільника Ремігіюса Жемайтайтіса. Про ці події, а також про процес формування ур

ПРО МАНДРИ: 30 листопада і 1 грудня у Королівських Лазєнках у Варшаві відбудуться прогулянки з нагоди 193-ої річниці Листопадового повстання, серія міжгенераційних інтеграційних та мистецьких майстерень

У Любліні вже незабаром буде створено зін, який розповідатиме про доступність мистецтва для людей з вадами зору. Польському радіо для України про проект розповіла його авторка Аґата Шторц-Ґромашек

Авторська програма Мар'яни Кріль. У програмі «Витоки» знайомимося із капелою «Chłopcy z Nowoszyszek» з Сувальщини, а також із музичними традиціями півночі Польщі. Музикант капели Пьотр Фєдоровіч, а також дослідник, етномузиколог проф. Ґустав Юзала з Вільнюського університету розповідають про різноманітність музичної культури цього регіону. Також гостею програми була Тетяна Наконечна – керівниця гуртів «Крайка» і «Краєчка» з Народного дому у Перемишлі. Світ побачила музична антологія Надсяння – унікальне видання з архівними і реконструйованими записами із

Ти написав класну пісню, а потім просто... забув про неї?! Такі історії трапляються лише в біографіях шалених панк-рокових динозаврів. На Музичному уроці польської мови перекладаємо пісню гурту Pidżama Porno. Прекрасну пісню, яку колись загубили хлопці з гурту T.Love. Запрошують Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський.

Щотижнева рубрика Дарʼї Юрʼєвої, в якій вона підбиває підсумки тижня, що минає, саме у Польщі. Найважливіші події, якими жила Польща

Розмова із майором запасу, експілотом винищувача, колишнім учасником миротворчих місій ООН доктором Даніелем Фішером про 1000 днів повномасштабної війни та можливі сценарії її завершення. Як каже він у розмові з ПРдУ, ментально країни Заходу абсолютно не готові до війни з Росією. За його словами, суспільства на Заході досі не зрозуміли, що якщо Україна впаде, то війна прийде до них

На думку аналітика Андрія Вігірінського, з погляду хронології російської агресії та позиції ескалації, пік війни насправді ще попереду

22 листопада 2004 року, двадцять років тому, почалися події, які увійшли в історію України як Помаранчева революція. У ранковій програмі на Польському радіо для України про Помаренчеву революцію з польським викладачем-україністом Ришардом Купідурою, який був тоді на Майдані, говорили ведучі Світлана Берестовська та Олексій Стеценко.

Україна отримала дозволи бити західною зброєю по території росії. Що далі? - в авторській програмі Дар'ї Юр'євої та Лариси Задорожної

Авторська програма Христини Пічкур

Запрошуємо слухати двомовну, двогодинну і двоособову передачу про музику!

Минулого року Польща вперше не імпортувала енергетичної сировини з росії. Мова наразі про енергетичну сировину, не про скраплений газ.  Експерти кажуть, диверсифікація поставок сирої нафти і природного газу, це велике досягнення і успіх Польщі. Проте слід пам’ятати, що загальний імпорт енергетичної сировини до Польщі зростає. Минулого року імпортна залежність Польщі становила 43%. Минулого року держава витратили 138 мільярдів злотих на імпорт енергетичної сировини з інших напрямків. Це немалі суми. Проте енергетична безпека — це не лише енергетична си

Авторська програма Мар'яни Кріль. Про PLUM - декламаторський конкурс української поезії для учнів польських шкіл розповідають полоністка і бібліотекарка Ліцею ім. Хуґо Коллонтая у Варшаві, д-р Катажина Якубовська-Кравчик з Інституту україністики Варшавського університету та україністка, полоністка, членкиня журі Марія Янкова. Також у програмі - спогади про Помаранчеву революцію 2004-2005 років та Революцію гідності 2013-2014 років. Про ці події розповідають журналіст, багатолітній кореспондент Польського радіо у Києві і заступник директора Польського радіо д

«Лари і пенати» — проєкт про побудову почуття безпеки в архітектурі представить Польський павільйон на 19-й Міжнародній архітектурній виставці у Венеції у 2025 році

У щотижневій передачі «Звуки міста» говоримо про Палац культури і науки, який є однією з найбільш впізнаваних споруд у Варшаві. Про його таємниці розповідає екскурсовод Олена Гринчишин

Українсько-польська програма Марціна Ґачковського і Олени Рудої про сучасну українську і польську літератури. Автори програми читають по одній книжці з сучасної літератури на заздалегідь обрану тему: Марцін — з польської, Олена — з української. Хто що прочитає — для обох несподіванка. Тема восьмого епізоду — пропаганда в художній літературі: чи буває позитивна пропаганда, в чому суперсила пародії.

Київ-Варшава — спільна справа. Так є зараз, так було і на початку Революції Гідності в Україні. Тоді Польща простягла руку допомоги українцям, у Польщі лікувались українські поранені, до польських міст прибували вимушені переселенці. Незмінною є позиція Польщі й сьогодні. У День Гідності та Свободи Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков поговорили з Кшиштофом Становським, директором Центру міжнародної співпраці Люблінської міської адміністрації. Він також є співорганізатором польської допомоги Україні, зокрема підтримки медичних служб Євромайдану

Авторська програма Дар’ї Юр’євої та Світлани Берестовської. Експертка випуску  – дитячий та сімейний психолог Катерина Гольцберг

Розмова про дезінформацію напередодні та навколо виборів президента США з професором Варшавської школи економіки Артуром Новаком-Фаром і Камілем Мікульським, докторантом Університету Короля Хуана Карлоса у Мадриді, а також враження двох американців українського походження

«Відновлення надії: психологічна підтримка постраждалих від війни в Україні, в тому числі внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та їхніх родин» - це спільний проєкт організації «Вільний вибір» з Києва, а також польської громадської організації «Kalejdoskop Kultur» з Вроцлава, що реалізується за фінансової підтримки МЗС Польщі. Розмова із психологинею, керівницею київської громадської організації «Вільний вибір» Тетяною Руденко й польським воєнним кореспондентом й головою фонду «Przyszłość dla Ukrainy» Пьотром Кашуварою

Розмова Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського із Івоною Трохімчик-Савчук з Фонду "Український дім"

Про дводенний семінар для міжкультурних асистентів та асистентів вчителів, який відбудеться 26 листопада і 3 грудня у Варшаві, розповідає Тетяна Несвірська, спеціалістка з питань освіти Фонду "Польський міграційний форум". Розмову провели Яна Стемпєвич і Марцін Ґачковський

Про проблему ексгумації жертв Волинської різанини та можливі шляхи її вирішення- розмова Назара Олійника з Кароліною Романовською (голова Об’єднання польсько-українського поєднання) та професор історії Богдан Гудь (Львівський національний університет ім.І.Франка).

Програма фестивалю білоруського кіно «Bulbamovie». Як розвивається сучасне білоруське кіно і як представлена українська тема в білоруських фільмах, розповідає директор фестивалю Януш Гаврилюк. Польсько-американська трагікомедія «Prawdziwy ból» про наслідки єврейської поколіннєвої травми вже у прокаті в польських кінотеатрах. Фільм обговорюють ведуча Олена Руда та кінознавиця Ольга Трембач.

Росія вкладає величезні кошти в дезінформаційні дії на всіх площинах і в усьому світі. Про це говорить заступниця директора Департаменту стратегічної комунікації та протидії міжнародній дезінформації Міністерства закордонних справ Польщі Катажина Шаран. Десь більш успішно, десь менш, однак жодна країна, жодне суспільство, не можуть впевнено сказати, що вони захищені чи успішно протидіють російським дезінформаційним впливам. Тому протидія російській дезінформації сьогодні є дуже важливим чинником бортьби із російською агресією, бо вона – дезінфор

У варшавській галерії «Захента» (Zachęta - пол.) триває виставка «Параджанов. Хочу обійти свою тінь». Куратори виставки ключем до багатогранної творчості українсько-вірменського режисера Сергія Параджанова називають його різношарову особисту ідентичність: бісексуальність, приналежність до різних народів. Чи справді це так, Мар’яна Кріль і Олена Руда з’ясовували у Захенті. Цей випуск «Скрині. Подкасту про ідентичність» записаний у галереї. Коментує виставку кураторка Йоанна Кордіяк, а ділиться спогадами про Параджанова — Марта Дзюба.

Путінська росія залишатиметься однією з найсерйозніших загроз безпеці не лише для Європи, а й для світового порядку, тож ми повинні рішуче протидіяти її імперським амбіціям. Про це заявив очільник МЗС Польща Радослав Сікорський. Під час спільного брифінгу із міністрами закордонних справ Польщі, Німеччини, Франції, Італії було заявлено про запровадження наступних санкцій проти росії, посилення видатків на оборону ЄС, збільшення допомоги Україні. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Генерал Роман Полько, ексочільник Бюро національної безпеки (BBN) Польщі в інтерв'ю Дар'ї Юр'євій заявив, що будь-які обмеження для України щодо використання західної зброї є абсурдними

У передачі «Здорова голова» говоримо про вплив танцю на ментальне здоров'я людини. Про терапію танцем, серед іншого для ветеранів ЗСУ, Польському радіо для України розповіла фіналістка шоу «Танці з зірками» Роксоляною Маланчук, а про казковий мюзикл до свята Миколая «Вкрадений час», показ якого 5, 6 та 7 грудня відбудеться у Варшаві розповів продюсер та режисер Іван Кожушко

19 листопада минає 1000 днів повномасштабної війни Росії проти України. Увесь цей час українці і українки борються попри все, кожен на своєму місці, наскільки це можливо, доносить світові інформацію про те, що відбувається в Україні. Як розповідати, щоб пам’ятали? Зокрема, це питання ставить видавництво Kovyla Publishing. Stories from Ukraine – це серія англомовних книжок про українців та українок під час повномасштабної російсько-української війни. Це дебютна серія видань новоствореного видавництва, метою якого є донесення реального образу України та українців іноземні

Авторська програма Мар'яни Кріль. 24 листопада у Вроцлаві відбудеться прем'єра лемківської опери «Голос» композиторки Дарії Кузяк. Це перший в історії музики твір, який поєднує лемківську народну музику з сучасною музикою та електронікою, створюючи надзвичайний, емоційний світ. Розмова з композиторкою Дарією Кузяк.

Росія, окрім маніпулювання інформацією, використовує інші методи для дестабілізації країн ЄС. Це широкий набір гібридних інструментів, зокрема й агентів впливу, псевдоекспертів. Усі ці впливи помістили під парасольку поняття Foreign Information Manipulation and Interference (FIMI). Українською — іноземні маніпуляції інформацією та втручання. Цей термін — ширший, ніж «дезінформація», яка є частиною FIMI. Про російські впливи в Європейському Союзі та боротьбу з ними розповіли експертка ПІСМ Аґнєшка Лєґуцька та експертка NASK Алєксандра Міхаловська-Кубсь. Говорили з ними Анаста

Експертка з легалізації Олена Дехтяр: «На сьогодні Польща може надати легальне перебування, підтримку для дітей та безкоштовне медобслуговування»

Центр Коперника, одне з найпопулярніших місць у Варшаві, після двомісячної перерви знову відкритий для відвідувачів. Що змінилось, а також про нову виставку Анна Положій, координаторка з промоції, розповіла в ранковій програмі Польського радіо для України. Ведучі: Христина Срібняк, Олексій Стеценко.

Тетяна Кривоніс: «Українське радіо багатьом допомогло пережити російську окупацію»

Вікторія Гнап: «Весь наш шлях — це суцільне подолання перешкод. Але ми йдемо правильним шляхом і робимо правильні речі»

У неділю, 17 листопада, в Чехії відзначають річницю Оксамитової революції. Дар’я Юр’єва поговорила з Шимоном Панеком, колишнім студентським лідером Оксамитової революції, а зараз керівником найбільшої чеської гуманітарної організації «Людина в скруті», про ті історичні події

Політичні підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Війна в Україні каталізувала енергетичні процеси в окремих країнах Європи. В окремих, бо, скажімо, Угорщина або Словаччина, досі серйозно залежні від російських енергоносіїв – газу і нафти. Тоді, як інші їхні партнери по НАТО і ЄС, як от Польща, активні у пошуку нових джерел надходження того ж таки газу, чи розвитку нових технологій.  Це має відірвати Європу від енергетичної залежності від росії. Однак, не все просто - потрібен час, гроші і багато регуляційних змін. Якою ж є роль відновлювальних джерел енергії в енергетичній безпеці Польщі. Та зрештою, не ли

Авторська програма Мар'яни Кріль. 15 листопада розпочинається осінній фестиваль «Усі мазурки світу». Один із найважливіших фестивалів традиційної музики у Польщі. І традиційно він є більш камерний, дещо менший від весняного, але не менш цікавий. П’ятниця – це час на концерт із циклу «Канон трьох». Куратор концерту – проф. Анджей Бєньковський. Під час цього концерту від завжди показує свої архівні етнографічні матеріали з різних регіонів Польщі, а ілюструють цю розповідь продовжувачі традиції. Цього року концерт «Канон трьох» буде зосереджений навколо

Останнім часом різні країни почали брати до уваги нову сфtру бойових дій - людську свідомість. Про це говорить Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв. В цій сфері давно працює росія. Йдеться про концепцію когнітивної війни. Поступово вона вводиться в публічний дискурс на Заході. Маніпуляіція свідомістю людей для впливу на громадську думку з викорситанням різних методів є одним із аспектів підготовки сценарію для майбутніх загроз і воєн. Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв говорить, що один із перших таких

Цього тижня в Польщі була офіційно відкрита американська база, оснащена сучасною протиракетною системою Aegis Ashore. До Варшави з першим офіційним візитом прибув новий генсек НАТО. Про ці та інші важливі події тижня розповість Дар'я Юр'єва

Як використати воєнну кризу для підтримки музеїв у їх модернізації? Це у Варшаві обговороли близько ста музейників з України, а також їхні польські та німецькі колеги

Авторська програма Христини Пічкур

Гості ранкової програми Польського радіо для України — співачка Відана та музикант Денис Швець, які пройшли до фіналу польського музичного конкурсу «Лампова Варшава». Прем’єра пісні Відани «Хто я?».

В українському і європейському політикумі зараз панує тривога. 20 січня почнеться нове — без перебільшення — політичне життя. Про те, яким воно буде, слухайте в програмі Дар'ї Юр'євої та Лариси Задорожної

Авторська програма Мар'яни Кріль. Гості - Микола Княжицький, народний депутат України, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, організатор Міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia, історикиня, д-р Ельжбєта Квєцінська з Інституту славістики Польської академії наук та музикант гурту DakhaBrakha Марко Галаневич